На фронті психологи підтримують бійців [ Редагувати ]

Зранку бойовики обстріляли з мінометів позиції військових на Світлодарській дузі. Відколи бойовики втратили свої позиції під Дебальцевим вони не полишають спроб прорватися вперед. У постійній напрузі армійці тримають оборону. Вистояти морально їм допомагають і психологи, прямо в окопах на нульовому рубежі проводять психологічне розвантаження. 

Непростий шлях до передових позицій долають психологи. Вже третій рік сукні та підбори жінки міняють на берці та військову форму, щоб підтримати армійців морально. Викладач дніпропетровського вишу Тетяна Єрмолаєва пояснює - їхні психотерапевтичні сеанси у польових умовах - це дружня бесіда, жарти і в першу чергу увага, якої, на жаль, на третьому році нашим захисникам у мирній Україні бракує.

"Поки у нас поверталися перші хвилі - були почесті. Зараз щось змінилося - ті, хто повертаються з війни, їх вважають ненормальними, хоча вони якраз нормальні", - говорить Тетяна Єрмолаєва, психолог-волонтер.

Психологи розвіюють, стереотип громадянського суспільства - що ті, хто повертаються з АТО через стрес та жахи війни становлять небезпеку.

"За статистикою всіх воєн, найбільше реально психічно хворих 5 відсотків, 95 це люди, які виходять в гострому психологічному розладі але це психологія, вони повертаються як оголений нерв", - говорить Тетяна Єрмолаєва, психолог-волонтер.

Черговий обстріл з мінометів перед приходом гостей пережила і ця позиція. Як тільки бойовики помічають рух на позиції, що у них у прямій видимості, - починають обстріл з меншого калібру. Пристрілюються.

Чим ближче до ворога - тим дорога стає небезпечнішою.

"Якщо обстріл буде, кулеметні черги, скажу залягайте,  бо у них КПВТ там стоїть".

А на розмови про оголошений режим тиші бійці реагують гіркою посмішкою. Вже другу добу не розрізняючи день і ніч по них стріляють з позицій навпроти.

"Працювали зі СПГ працювали бехи, це БМП, але ми теж намагаємося, даємо відсіч або вони нас перевіряють, буває таке, що вони з 5 години з усіх стволів луплять", - говорить "Прикордонник", військовослужбовець Збройних Сил України

Та дівчата разом із капеланом безстрашно йдуть вперед. Тут в окопах вони надають так би мовити першу психологічну допомогу, супроводження. Реанімують після найболючішого - втрати побратимів і нерозуміння з боку близьких, що далеко від лінії фронту.

"Нерозуміння, коли хлопці хочуть зберегти щоб рідні не нервували і дуже сильно, коли загинув товариш і коли суспільство не оцінює не розуміє головне для них не нагороди, а просте людське спасибі", - говорить Ольга Кошеленко, психолог волонтер.