Пацієнтів онкоцентру порадували самчиківським розписом (відео) [ Редагувати ]

Відроджений на Хмельниччині давній самчиківський розпис - відтепер на стінах київських будинків. Напередодні завершили прикрашати автентичним орнаментом дитяче відділення міського онкоцентру. Як працювали художники та на яких ще столичних будівлях можна побачити самчиківку - Катерина Сривкова розповість. 

Раніше так розписували посуд, скрині, писанки та картини. Тепер самчиківка на стіні дитячого онкоцентру - не лише прикрашатиме, а й даруватиме сили для одужання.

Так виглядає самчиківський розпис, відновлений і вдосконалений майстрами. Вирізняють самчиківку чіткі насичені кольори, а також особливості композиції та сюжету.

"Це відроджене мистецтво, яке потім було розвинено групою майстрів у Самчиках. Воно було відроджене не так давно, у 60-х роках минулого століття. І тому воно виглядає дуже авангардно і сучасно", - говорить Ірина Тітова, координатор мистецької ініціативи Uamaze.

"Не тільки пишемо квіти, а пишемо й птахів, пишемо людей, пишемо тварин, пишемо солярні знаки, тобто сонце, місяць, зорі", - говорить Віктор Раковський, майстер самчиківського розпису.

Пан Віктор віддав художньому ремеслу понад 40 років. Він один з лише чотирьох майстрів, які працюють у техніці самчиківського розпису. Елементи орнаменту для дитячого відділення онкоцентру підбирав вдумливо, і кожен з них - символічний. Писав акриловими фарбами, які не втрачають кольору понад 10 років.

"Дві писанки. На писанках зображені лінії, то лінії життя. А сонечко, ви знаєте, щастя, свято, радість - це жовтий колір. І хвилька безконечне життя. Ми хочем діткам допомогти. Щоб вони трошки боролися за життя, щоб вони думали про те, що треба жити. Щоб вони завжди були радісні", - говорить Віктор Раковський, майстер самчиківського розпису.

Саша провела в цій лікарні вже більше дев'яти років. Каже: народному орнаменту - зраділа і тепер намагається його розгадати.

"В какой-то степени оно дает знать о нас. Вот, например, каждый вот этот рисуночек от какого-то человека. То есть, он дает о себе знать. Из-за того, что здесь такая стена, от нее хочется как-то подальше отступиться из-за того, что она какая-то тухлая. А вот этот рисуночек придает настроение. Он разноцветный, интересный, особенно для детей маленького возраста", - говорить Саша, пацієнтка Київського міського онкологічного центру.

Ця стіна з автентичним народним орнаментом у Києві не єдина. Ще самчиківку можна побачити на Подолі - на дитячому клубі "Соняшник".