Активісти вимагають заборонити шкуродерні в Україні законом [ Редагувати ]

Перший крок до заборони шкуродерень в Україні на законодавчому рівні напередодні зробили активісти. Проект відповідного закону передали посадовцям у роботу. У більшості європейських країн хутрові ферми вже давно поза законом, тож виробники тікають до України. Катерина Сривкова продовжить.

Вікторія приїхала із села Шульгівка, що на Дніпропетровщині, говорити за свою громаду. Вже понад три роки поблизу села працює норкова ферма - там тримають 250 тисяч тварин. Селяни підтримали будівництво ферми заради робочих місць. Але вийшло зовсім не так, як бажалося.

"Наразі вже дуже мало залишилося тих, хто хоче працювати на цьому звірівницькому комплексі. Бо умови насправді дуже складні праці для людей. У людей є нудота, головний біль і погіршення стану здоров'я, збільшення респіраторних захворювань, дихальних шляхів, загострення хронічних хвороб", - розповідає Вікторія Льовкіна, очільниця громади села Шульгівка Дніпропетровської області.

Крім того, назріває ще й екологічна проблема. Селяни регулярно досліджують стан ґрунту та свердловин. Висновки - невтішні. Ґрунтові води - єдине джерело питної води для місцевих поступово псуються.

"З часом та свердловина, яка знаходиться найближче до звірівницької ферми, втрачає свої питні властивості. За 6 років ми повністю втратимо питні властивості питної води, у всякому випадку на тій свердловині", - говорить Вікторія Льовкіна, очільниця громади села Шульгівка Дніпропетровської області.

За офіційними даними, шкуродерень в Україні вже близько сімдесяти. Іноземні інвестори продовжують відкривати нові, адже в більшості європейських країн такі ферми вже давно поза законом. Світовий Банк зарахував хутрове виробництво до п'ятірки найбільших забруднювачів довкілля токсичними важкими металами. Зоозахисники називають норкові ферми негуманним та жорстоким бізнесом. Саме тому активісти пропонують заборонити шкуродерні в Україні законом. 

"Це має бути повна заборона, а не обмеження, тому що в Україні відсутній екоконтроль. Якщо ми обмежимо і поставимо певні рамки, немає тої структури, яка би змогла ефективно контролювати такі обмеження", - каже Павло Вишебаба, зоозахисник, координатор кампанії ХутроOff.

Напередодні активісти знову влаштували акцію протесту. А потім обговорювали механізми законодавчої заборони шкуродерень в Україні з державними посадовцями. Проект закону передали народним депутатам до першого розгляду. Міністерство аграрної політики таку ініціативу зустріло з обережністю. Проти не виступають, але і до схвалення ще далеко.

"За цим стоять люди, за цим стоїть виробництво, за цим стоїть все. Ми можем заборонити, а завтра до міністерства прийдуть люди і скажуть - почекайте, ви забрали в нас бізнес, забрали роботу, забрали засоби для життя, забрали все. Світ іде до того - і ми колись прийдемо", - говорить Володимир Пищолка, заступник начальника управління тваринництвом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Це лише перший крок на шляху до заборони хутрівництва. До голосування у Верховній Раді проект закону дійде лише після ретельного аналізу та допрацювань за участі міністерств.