Українці стали менше допомагати волонтерам - Віталій Дейнега [ Редагувати ]
А зараз у нас є можливість поставити питання Віталію Дейнезі - одному з найвідоміших волонтерів, керівнику Фонду "Повернись живим". Він зараз на зв'язку зі студією "Подробиць тижня".
"Чи погоджуєтесь ви з тим, що зараз професійна зброя та сучасна амуніція - саме те, чого найбільше потребують на фронті? І наскільки взагалі волонтерам вистачає можливостей, щоб знаходити саме такі речі? Все ж таки це, так би мовити, дуже специфічні предмети".
"Дивіться за 5 років, вже майже, за чотири з половиною роки війни, ми навчились знаходити дуже багато чого. Тобто, такі речі, які знаєте там, не все можна казати в прямому ефирі. Найти не так важко. Складніше знайти гроші, щоб це купити. Але поки що, в нашого фонду поки що виходить. Ми поки що умудряємося, тримати такі дорогі, і складні штуки, як прилади тепловізійного і нічного бачення на фронті. Тобто, ми займаємося їми в рамках всього АТО. Як інструкторськи курси , в нас працюють 5 інструкторів, тобто, ми поки що тримаємо, скажем "свої ніші". Але ми розумієм, що дуже багатьом волонтерам важко. І скажем, знаєте, ми це тримаєм більшість, за рахунок того, що ми настільки вилизали свою систему обліку, що ми умудряємся тою кількістью, яку ми купили за попередні роки, затикати дири на фронті. Я впевнений, що далеко не у всіх волонтерів все настільки, скажем, нормально як у нас. Так, скажем певні складнощі є, купити не проблема. Більше того, на деякі позиції ціни познижувались: військова електроніка, той же тепловізор, він в 2014 році коштував дорожче, ніж зараз. Але, скажем так, люди дійсно, як вони це називають "втомились від війни". Але війна то не закінчилася від цього".
"За вашою оцінкою, наскільки зменшилась готовність людей допомогати волонтерам та взагалі фронту? Чи можна назвати це зменшення критичним?"
"Якщо ми говоримо про нашу організацію, то ні, тому, що в нас приблизне надходження просаджується щороку десь на 10-15%, в порівнянні з попереднім роком. Тобто це не смертельно. Це криза, але це не критична криза. Якщо ми говорим, з мого спілкування з іншими волонтерами, там ситуація значно гірша. І насправді, ще справа в тому, що можливо ми так гарно трамаємося за рахунок того, що просто інші зникають, і люди, які допомагали їм, починають допомагати нам. І я бачу по фронту, що дуже багато речей, якими хтось інший займався, як ті самі машини, якими зараз займаються дуже мало, або фактично ніхто. Особливо, якщо говорити в рамках фронту. Тому було дуже багато, згадаємо 2014-2015 рік, були надзвичайно потужні і відомі на всю країну організації, яких зараз просто нема".
