Киянин відмовився від взуття [ Редагувати ]

Босоніж по розпеченому асфальту, калюжах та кризі. Киянин Андрій Новосьолов повністю відмовився від взуття і ходить босим. Що змусило чоловіка до такого рішення - розкаже Юлія Касян. 

На зустріч із нами Андрій Новосьолов неспішно крокує мерзлим тротуаром. Чоловік уперше відмовився від взуття 13 років тому, дорогою з роботи.

"Це було як зараз у лютому, випав свіжий сніг було сонячно. Мені стало жарко в моїх чоботах і захотілося роззутися і пройти по снігу. Сніг ніби обпікає, і тоді я злякався і більше ніж пару хвилин не пройшов. Але мені сподобалось і наступного дня я роззувся знов. І потім знов. І в квітні уже вийшов з дому без взуття", - розповідає Андрій Новосьолов, барефутер.

На роботу, в кафе чи в гості - усюди босоніж. Якщо влітку перехожі роззутого чоловіка просто не помічають, то взимку - уваги більше. Навіть знімають відео й викладають в інтернет.

"Рідко хтось питає чи зі мною щось трапилось чи в мене вкрали взуття. Чомусь пропонують шкарпетки. Мабуть ,тому що зайву пару взяття з собою не носять, а шкарпетки подеколи носять", - говорить Андрій Новосьолов, барефутер

Андрій каже: для нього хода босоніж - не метод загартовування, а спосіб життя.

"Я це роблю просто заради відчуттів. Мені подобається мацати підошвами асфальт бруківку. В Києві дуже багато різних поверхонь. Ходити босоніж - це найперше мати здорову шкіру на ногах і мати правильну ходу. Від цього виправляється також постава і дихання. Спина не болить і все інше", - говорить Андрій Новосьолов, барефутер.

Єдине місце, де взуватися часом таки доводиться, - це столична підземка. Щоразу, коли планує проїхати в метро, Андрій бере із собою хатні капці.

"У правилах є такий дивний пункт, що не можна перебувати в метро без взуття. Ніхто не може пояснти навіщо, на нього рідко зважають. Але подеколи чергові вимагають, щоб я взувся", - говорить Андрій Новосьолов, барефутер.

Прихильників босоногого способу життя називають барефутерами. Лише в Києві таких близько двох десятків. Вони товаришують та спілкуються в соцмережах, а в теплу пору року - влаштовують колективні походеньки.

"Дякуючи он Андрію, дякуючи інтернету, ну вдалося познайомитися з людьми, які ходять босоніж і принципі спробував це зробити. Об'єднує Facebook, є пости. В принципі ми дружимо там", - говорить Євген Липницький, барефутер.

Для шанувальників босоногих прогулянок - у місті існує чимало перепон. Влітку на маршрутах трапляється бите скло, а взимку - пекучі реагенти. Однак барефутери запевняють: для них це ще не привід взуватися.