Чи залишиться Україна транзитером російського газу до Європи після 2019 року? [ Редагувати ]

Чи залишиться Україна транзитером російського газу до Європи після 2019 року? Відповідь на це питання і має стати результатом переговорів, третій раунд яких розпочався сьогодні у Брюсселі. У тристоронніх перемовинах беруть участь делегації Києва та Москви, очолювані міністрами енергетики країн. Головує на переговорах віцепрезидент Єврокомісії з Енергетичного союзу Марош Шевчович. Попередньо відомо, що мета української сторони -домогтися десятирічної угоди на транзит 60 мільярдів кубометрів газу щороку. За перебігом перемовин у Брюсселі стежить наша кореспондент Олена Абрамович. Тож їй слово.

У Брюсселі сьогодні черговий раунд тристоронніх газових перемовин - між Україною та Росією - за посередництвом Єврокомісії. Сторони мають спробувати укласти контракт про постачання та транзит газу з 2020 року, оскільки чинний договір дійсний лише до кінця року. Які шанси - розкаже Олена Абрамович.

Спочатку по одному, а тоді всі разом. Газові перемовини розпочалися з самого ранку - Єврокомісар Марош Шефчович приймав сторони по черзі. А завершитись вони мають лише під кінець робочого дня. Конкретних домовленостей не варто чекати - попередив напередодні прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. А українська сторона заявила: готується до потенційної зупинки транспортування газу. Та в Брюсселі переконані - сторонам таки доведеться дійти згоди:

"Думаю, Росія погодиться на договір, бо їй потрібен український газопровід. Північний потік-2 та Турецька гілка поки що не запущені в дію, тож вона не може використовувати ці нові газогони, щоб обійти Україну", - говорить Дімітар Лілков, експерт Wilfried Martens Centre.

Коли саме договір укладуть - уже інше питання. Але до кінця року він має бути готовим, впевнені у Брюсселі. Бо змінюється і Єврокомісар з питань енергетики. Посаду обійме естонець - що не дуже вигідно для Росії. Москва чекала на зміну влади в першу чергу в Україні. Та позиції нової команди такі ж як і в попередньої: контракт має відповідати європейським нормам. ЄС пропонує домовитись про обсяги транзиту одразу на 10 наступних років, аби потім РФ не передумала.

"Цей транзитний шлях останнім часом усе зменшується в обсягах. Хоча й досі залишається доволі важливим, особливо для частини європейського ринку, яка не має ще інших шляхів. Хоча, якщо порівняти з 2006 та 2009 роками, то ЄС уже у стабільнішій ситуації", - говорить Марко Гуїлі, науковий співробітник Центру європейських досліджень.

Головним каменем спотикання у переговорах стали результати Стокгольмського арбітражу, вважають в Єврокомісії. Згідно з вердиктом суду, Газпром винен Нафтогазу 2 з половиною мільярди доларів. Росія намагається оскаржити рішення і не хоче давати ніяких довготривалих обіцянок.