Пархомівку на Харківщині неофіційно називають українським Лувром [ Редагувати ]

Пархомівку на Харківщині неофіційно називають українським Лувром. Там зберігають унікальні роботи Пікассо, Малевича, Рєпіна, Айвазовського і Тараса Шевченка. Як до маленького сільського музею потрапили полотна всесвітньо відомих художників - дивіться далі.

Хочете побачити картини Пікассо, Кандинського та Малевича? Для цього не потрібно їхати в музеї Європи! Запрошую вас... у Пархомівку! За 120 кілометрів від Харкова. Дві години в дорозі - і вже на місці. У залах - тепло й порожньо. Лише чергові по кутках. Ми приїхали в будень. Велелюдніше тут буває хіба на вихідні, коли приїжджають туристичні автобуси.

Переказують, що все це створили... діти. А було так: 60 років тому вчитель історії Панас Луньов запропонував своїм учням... влаштувати краєзнавчий музей. Малі - з ентузіазмом побігли на горища своїх бабусь - і принесли купу старожитностей: вишиванки, прядки, посуд... І навіть ось такий сторічний патефон.

Олена Семенченко, директорка Пархомівського художнього музею:

До нього йде ще 30 отаких металевих платівок, з різними мелодіями, народними українськими піснями.

Експонатів більшало, а вчитель, який сам захоплювався мистецтвом, вирішив показати дітям... світ!

Олена Семенченко, директорка Пархомівського художнього музею:

Спочатку поїхали до Харкова потім, до інших міст СРСР. Він возив дітей до музеїв, картинних галерей. Вони були настільки вражені, що, повернувшись додому, вони стали говорити: так ми теж можемо створити художній музей.

Якщо хочете - створюйте, сказав пан Луньов. І запропонував дітям писати листи до відомих художників і просити - надати свої картини для сільського шкільного музею. І митці відгукнулися. Перші 50 полотен прислали з Харкова. Пізніше - з Ермітажу та навіть Дрезденської картинної галереї.

Олена Семенченко, директорка Пархомівського художнього музею:

Групи наших дітей поїхали до Дрездена. І вже повернувшись додому, написали листа із вдячністю. І згадали знову царицю Нефертіті, яку їм показали в музеї. І потім співробітники цього музею, приїхавши до нас сюди, в Пархомівку, передали нам цю чудову копію.

Колекція - розросталася.

Зараз тут - понад сім з половиною тисяч експонатів. Зібрання - дуже різнопланове. Українські образи, європейська порцеляна... А ось - малюнок олівцем Тараса Шевченка. "хутір на Київщині".

Це робота Іллі Рєпіна "Дівчина, що пише" рисунок в туші.

Ну й окраса експозиції. Чотири роботи Пабло Пікассо.

А це - "Супрематизм 65" місцевого жителя... Казимира Малевича.

Казимир Малевич жив у Пархомівці. Його батько працював тут на цукровому заводі. 14 років тому - сільський Лувр - намагалися пограбувати. Двоє чоловіків стріляли в охоронців і зірвали зі стіни репродукцію картини Рембрандта і копію ван Дейка. Та, тікаючи, викинули їх... Тож роботи до музею повернули.

Тоді чиновники пропонували перевезти колекцію до Харкова. Та музейники таки відстояли Пархомівку.