Волонтерський рух українців у Великій Британії не збавляє обертів: шість машин швидкої допомоги вирушають із Лондона [ Редагувати ]

Волонтерський рух українців у Великій Британії не збавляє обертів. Наші діаспоряни відправляють додому просто гори необхідних речей: приміром, медичні засоби та карети швидкої допомоги. А разом з тим залучають до допомоги іноземців. Насамперед, лікарів. Гуманітарний вантаж із Лондона, на чолі із британськими фельдшерами відправила наша Світлана Чернецька.

Іще шість машин швидкої допомоги вирушають із Лондона до України. На кожну із них вже чекають у конкретних лікарнях. Дві автівки вирушають до Києва, дві до Харкова, ще дві до Дніпра.

Філіпп Сабоя зголосився безкоштовно перевезти цю машину до Києва. Зараз саме закінчує останні приготування перед виїздом.

Усі ці автівки заповнені медичними засобами та технікою, як бачите, вщерть завантажені.

Сам він - фельдшер. Вже 11 років працює на точнісінько таких машинах швидкої допомоги.

Вчора, коли ми заправляли машину, я подумав, що ця швидка мені дуже знайома. По-перше, номерний знак 59-еФ-Ю-Ті, потім я подивився всередині і зрозумів, що ця машина з мого району, із Саутгемптона і я точно на ній працював.

А вже зовсім скоро ця англійська автівка допомагатиме українським медикам.

Філіпп Сабоя, фельдшер, волонтер з Англії:

Я не міг просто сидіти, дивитися новини і нічого не робити. Тому почав шукати контакти серед друзів, медиків, організацій і мені пощастило познайомитися з цими хлопцями, ми об'єднали зусилля і зараз я везу ці швидкі туди, де вони потрібні.

Сам Філіпп родом із Португалії, там відслужив медиком у місцевих повітряних силах. І навіть має досвід роботи в гарячих точках: Косово, Боснії та Мозамбіку. Його збирається застосувати в Україні. Бо не просто везе швидку, але й залишиться допомогти колегам.

Філіпп Сабоя, фельдшер, волонтер з Англії:

Ми також веземо два великі намети, щоби облаштувати невелику польову лікарню, все це нам пожертвували медичні організації. І я залишуся там на тиждень, щоби допомогти хлопцям у Києві приймати пацієнтів, робити все, що треба, бо як фельдшер я можу робити майже все те ж, що і лікар.

Разом із Філіппом на роботу до Києва збирається і Люсі Ньюман. Вона теж водійка швидкої у Англії. І хоча військового досвіду не має, та хоче допомогти українцям у боротьбі з окупантами.

Люсі Ньюман, фельдшерка, волонтерка з Англії:

Так, там війна, я не думаю, що можна повністю підготуватися до такого, але я довіряю Філіпу, ми працюватимемо разом. І, в принципі, робота не дуже буде відрізнятися від того, що ми щодня робимо тут, на швидких. Бо ж ніколи не знаєш, куди їдеш на виклик. Звісно, там буде набагато більше роботи з пораненнями, зі значними крововиливами, але нас вчили як з цим працювати.

Всі ці швидкі куплені на пожертви небайдужих. Машини шукають на аукціонах по всій Британії.

Святослав Березій, механік, власник автосервісу:

Це машини секонд-генд, і канєшно, якшо вони продають, то значить є якась маленька проблема, вони не хочуть її робити, вони просто ставлять на аукціон і продають цю машину.

На самому аукціоні немає можливості перевірити справність автівки. Дозволяють лише завести мотор. Тож обов'язково кожну нову покупку везуть на СТО. Де, завдяки місцевим українцям, безкоштовно перевіряють кожну найменшу деталь.

-Колеса новенькі поставлені, да, всьо добре + тормоза перевірені, колодки поміняні, машина 100 процентів готова на нашу неньку Україну.

Ця команда волонтерів перегнала до України 28 таких машин. Вони вже допомагають рятувати життя в Харкові, Попасній, Полтаві, Києві та інших містах.

Андрій Вельгош, волонтер благодійної організації United Ukraine Foundation:

В першу чергу машини допомагають рятувати людей, також вони беруть участь у евакуаційних конвоях, рухаються вздовж зелених коридорів і ми бачимо в тому велику необхідність і нашу роль і місію.

У кожного із цих волонтерів на передовій друзі чи рідні. Ольга, приміром, родом з Чернігова. Її батьки з початку вторгнення опинилися у центрі гуманітарної катастрофи. Мама вдень готувала гарячу їжу для тих, хто втратив домівки, а ночами випікала хліб. А батько волонтерив на військовому об'єкті.

Ольга Мельник-Джоунз, волонтерка благодійної організації United Ukraine Foundation:

Весь цей час він відмовлявся покинути свій пост, він залишався на посту охорони і так сталося, шо в одній з авіаатак в місті він був поранений, ми довший час не могли його знайти по різних лікарнях, а цього тижня я дізналася, що його вже з нами немає. Ми знайшли запис про нього, що він похоронений в одній з братських могил в місті Чернігові.

Оля знає, що її батько міг вижити, якби до нього вчасно доїхала швидка. Тож тепер волонтерство стало для неї ще більш особистою справою. І разом з командою однодумців, вона продовжуватиме знаходити гроші на те, щоби рятувати життя українців.