Замість космоса - війна: історія 10-річного митця [ Редагувати ]

Ще п'ять місяців тому він малював космічні планети та фантастичні світи, тепер на полотнах юного художника із Бердянська - війна. Він пише про зруйнований Маріуполь та про людей, які загинули внаслідок ракетного удару по Вінниці. Так хлопчик ділиться з усіма власними хвилюваннями та емоціями. Історію свого життя та творчості 10-річний автор розповів нашим кореспондентам.

Малюванням 10-річний Максим захопився майже три роки тому - під час затяжного ковідного локдауну. Відтоді написав близько сотні картин про космос. Хлопчик залюблений у Всесвіт та мріє розгадати таємницю дев'ятої планети. Сам себе юний художник називає Космо-Макс.

Максим, юний художник:

До початку війни я мріяв стати астрофізиком, але зараз мою мрію довелося трішечки відкласти й почати мріяти про перемогу України над рашистами.

Мама юного космо-художника розповідає, Максим - дитина з аутизмом. На полотнах він виражає свої відчуття. І зараз його картини кардинально змінилися. Замість космічних планет і зірок десятирічна дитина малює біль українців, якого завдала війна. Ось ця картина з'явилася після того, як росіяни вдарили ракетами по Вінниці.

Подивіться, це жінка, в неї повинен бути, повинен народитися малюк, але вона загинула. Також ось дівчинка її звати Ліза вона теж загинула.

А ця робота у чорно-білих тонах має назву "Біль Маріуполя".

Максим, юний художник:

Все розбомблене, розрушене. Ось дім розрушений, а це дерева зламні всі. Бо мені дуже боляче, що в моїй країні відбувається, дуже боляче.

У Запоріжжя родина Максима приїхала із Бердянська. Оксана каже, вирішила евакуюватися, бо хвилювалась за сина та й сама не хотіла жити в окупації. Зараз обидва дуже сумують за домом. Одну із картин про звільнення рідного міста від рашистів, Максиму вдалося продати. Кошти він перерахував на потреби ЗСУ. Ще одну роботу відправив до польського Бєльськобяла - міста побратима Бердянська. Мама хлопчика каже, війна змінила погляди сина на життя.

Оксана, мама Максима:

Він з маленького хлопця, постійно усміхненого перетворився в якогось, в якусь людину з філософськими, з філософськими думками. Мені дуже, як-то сказать і гордісно за нього і дуже мені сумно, що в нього такого дитинства, закінчилося в дитини дитинство.

Аби підтримати юного художника у гості до нього завітали його нові друзі - рятувальники. Принесли подарунки та запросили на дитяче свято. Там Максим покатався у пожежній машині та разом із мамою долучився до фестивалю фарб.