В Харкові люди годинами чекають на волонтерів, аби отримати продуктовий набір [ Редагувати ]

Гуманітарна допомога - як рятувальна соломина. Особливо це відчувається в прифронтових містах і селах, де люди не лише потерпають від обстрілів, а ще й втратили роботу і не мають жодних засобів для існування.

В Харкові, аби отримати продуктовий набір, люди ще вдосвіта вишикуються у черги і годинами чекають на волонтерів. Чекала разом із харків'янами і наша Світлана Шекера.

Харків. Салтівка. У цьому мікрорайоні люди збираються і чекають на продукти, які мають привезти волонтери.

Під'їжджає машина із гуманітарним вантажем. Та поки її розвантажують, одна з жінок не витримує і непритомніє в черзі.

Ірина, жителька Харкова:

Это моя мама. Потому что невозможно столько в очереди стоять!

Люди кажуть, чергу займають дуже рано.

Антоніна Шевченко, жителька Харкова:

Сваха заняла без пяти шесть очередь. Я занимала в полвосьмого, я вообще и близко не подошла. Вторую неделю хожу, потому что не хватает, очень мало гуманитарки. Всё хорошо, но не хватает. Коммуналку надо уже платить, поэтому - хотелось бы уже получить. Потому что заработка нет.

У черзі - в основному літні люди. Та є й молодь. Ця дівчина каже, доводиться сюди ходити, бо купити собі продукти вона не в змозі.

Євгенія Петрова, жителька Харкова:

Я осталась без работы, я потеряла работу и мне приходится бегать теперь за гуманитаркой для того, чтобы это всё достать где-то, прокормить семью, себя и маму. Когда я называю свой, допустим, возраст и мне говорят, извините, только старикам положено. Допустим, это неправильно. Я считаю, потому что молодёжь это самое то население, которое осталось бедное и нечего делать, потерявшие работу, и не откуда брать даже тех же денег.

Пайки від держави люди можуть отримувати раз на місяць. Волонтери, які вже 5-й місяць допомагають розвозити допомогу, говорять, створена електронна черга. Та лишаються ще й старенькі, які чекають ось на такі розвозки.

Максим Гридасов, волонтер:

Люди уже не голодные, они просто уже как режим хомяка, набить кладовочку чтобы оно было. Тем, которым оно реально нужно, они сейчас в серой зоне. Харьков сейчас полностью обеспечен продуктами, и всё в порядке.

Ці волонтери вважають, що по області гуманітарної допомоги менше, ніж у місті, і передусім їдуть допомагати туди. І йдеться не лише про продукти.

Микола Благовестов, волонтер:

Є люди, які втратили житло, вони потребують будівельних матеріалів для відновлення будинків своїх. Дуже велика кількість з'явилася останнім часом людей, які просять їм надати психологічну допомогу.

Місто Мерефу під Харковом теж обстрілювали. Потрощені будинки і ракета, що стирчить з землі. Старенькі в черзі вже чекають на гарячий обід.

Людмила Мартинова, жителька міста Мерефа:

У нас было первое время, что хлеба не было, мы по кусочку делились между собой те, кто остались жить. Так что это очень большая помощь нам гуманитарка и вот эти обеды нам очень хорошо помогают.

Волонтери, які допомагають людям з перших днів війни, кажуть, нічого неможливого для них вже немає.

Ольга Бровченко, волонтер:

Самое сложное - отказать в помощи, когда люди просят, а мы не можем, вот это сложно. Всё остальное, наверное, уже нет ничего такого, чего мы не можем, когда у нас не было двое суток света и кухня практически не работала, мы справились, и ни одна порция не была упразднена, то есть мы накормили всех в обычном режиме. Самое приятное видеть благодарные глаза.

Волонтери, попри всі труднощі обіцяють - допомагатимуть людям стільки, скільки буде потрібно.