Чи може пожежа у мiському архiвi призвести до гуманiтарної катастрофи? [ Редагувати ]

Останнім часом ми багато говорили про долю iсторичного надбання в Iраку. Однак, гуманiтарна катастрофа цими ж днями сталася i в Українi, де немає анi вiйни, анi окупацiї. Саме так у Держкомархiвi України оцiнюють збитки, що їх завдала пожежа мiському архiвовi Кам'янця-Подiльського. Вогонь, а згодом вода, якою його гасили, пошкодили унiкальнi iсторичнi документи.

Дим у вiкнах будинку по вулицi Францисканськiй, 6 спiвробiтники архiву побачили близько першої години дня. Тривала обiдня перерва i у сховищi нiкого не було, тому, на щастя, люди не постраждали. Та за кiлька годин на попiл перетворилися найцiннiшi фонди мiського архiву - дореволюцiйнi документи кiнця 18го-початку 20-го століть.

Постраждалi вiд вогню документи складають 15 вiдсоткiв фондiв всього архiву. Вони охоплюють iсторiю життя цілої подiльської губернiї. За цими фондами науковцi дослiджували родиннi зв'язки мешканцiв Кам'янця, народжуванiсть, врожайнiсть, соцiальнi, земельнi питання, вiйськовий стан тогочасного мiста.

Валентина Стельмах, директор архiву: "Якщо бiльше нiж 72 години папiр замочений, має розвинутися грибок. Якщо ми його дiстали з полум'я, то не врятуємо вiд грибка".

Науковцi чергують в архiвi цiлодобово. Просушують документи, упорядковують. Допомагати приходять студенти й учнi. В кiмнатах все ще тяжко дихати - працюють в масках.

Вiсiмдесят рокiв п'ять фондiв мiського архiву зберiгали в будiвлi колишнього францисканського монастиря - архiтектурнiй пам'ятцi 17 столiття. 94 року примiщення передали у власнiсть православнiй церквi. Перший i другий поверхи займало єпархiальне управлiння. Тут були церква Успiння Богородицi і друкарня. Архiв мiстився на третьому.

Феодор, єпископ Кам'янець-Подiльський: "Документы могли б сохраниться, если бы создали соответствующие условия, перенесли бы в другое помещение. Документы бы сохранились, это факт".

Полум'я гасили понад чотири години.

Валентин Янішен власноруч вихоплював з полум'я архiвнi документи. Вiн упевнений - якби вогонь помiтили ранiше, а не за пiвгодини пiсля спалахування, рятувальнi роботи були б ефективнiшими.

Валентин Янiшен, керiвник пожежної частини: "На той час коли ми потушили пожежу, були рiзнi версiї, зараз залишилися версiї порушення правил пожежної безпеки використання електромрежі, коротке замкнення, та порушення правил пожежної безпеки при користуванні пiчним опаленням".

Дев'ять рокiв говорили про перевезення фондiв з єпархiального будинку в iнше, спецiально облаштоване мiсце, доки сталася бiда.

Iгор Лисий, заступник мiського голови: "У нас була розроблена програма за два днi до цього депутати проголосували про виділення 400 тисяч на збереження архiву, але пожежа вже сталася".

Тепер цi грошi пiдуть на порятунок архiву. Та тридцять тисяч справ вже не повернути.

Папери, пошкодженi вогнем i водою, продовжують гинути. Тому про кiлькiсть уцiлiлих документiв говорити рано. 21 квітня в мiсто приїдуть київськi реставратори. Робота з урятування триватиме кiлька мiсяцiв. Лише коли остання справа ляже на полицю - стане вiдомо, що насправдi втратив Кам'янець - Подiльський архiв, а зрештою, i Україна.