За що Варшава отримала ляпаса від ЄС? [ Редагувати ]
Європейська комiсiя минулого тижня зробила Польщi дуже неприємний сюрприз. Країнi, що вважає себе безумовним лiдером серед 10 новачкiв, якi за рiк мають приєднатися до ЄС, несподiвано i досить брутально вказали, що вона не за всiма пунктами готова стати членом органiзацiї. Бiльше того, єврокомiсари натякнули - зволiкання iз виконанням їх вимог, коштуватимуть Варшавi значної частки допомоги у 12,5 мiльярдiв євро, якi прем'єр Лєшек Мiллер виборов пiд час iсторичних переговорiв у Копенгагенi.
Поляки на референдумi з завзяттям голосували за вступ своєї країни до ЄС, тепер вони все бiльше думають про те, яке мiсце займе Польща у Єдинiй Європi.
Поляки свято вiрять у те, що країна з 40-мiльйонним населенням здатна вiдiгравати на континентi, що об'єднується, провiдну роль. Успiх проєвропейских сил на референдумi 7-8 червня змiцнив цю вiру.
Лєшек Мiллєр, голова Ради міністрів Польщі: "Ми з вами були громадянами незалежної Польщi, а тепер ми - ще й жителi Єдиної Європи."
Насправдi заради Європи i євроiнтеграцiї поляки зробили дуже багато. Проте, швидке наближення до ЄС багатьом затьмарило сприйняття реальностi. А пiсля референдуму i вiйни в Iраку, коли Польща несподiвано для себе стала одним iз головних союзникiв США в Європi i одержала право на участь у подiлi окупованої країни, - деякi полiтики заговорили мало не про її месiанську роль на свiтовiй аренi. ЗокрЕма, в Європi. З'явилися менторськi нотки у промовах польських полiтикiв щодо сусiдiв на Сходi, i подекуди зневажливе ставлення до Євросоюзу.
Цитата: "Результати референдуму щодо вступу в ЄС дають Польщi можливiсть закрiпити свої позицiї, як регiонального лiдера в цiй частинi Європи, локомотива трансформацiї пост-комунiстичної доби. Це вже немало. Решта залежить вiд нашої наполегливості, нашої хитростi та вдачi, яка нам так необхiдна у Європi."
Броніслав Коморовський, депутат Сейма вiд "Громадянської платформи"
У жоднiй з країн-кандидатiв, чи то в Угорщинi, чи в Чехiї, полiтики не розцiнили результати референдуму про вступ до ЄС як заявку на певне домiнування в реГiонi. А от для полякiв це не дивина. Варшава завжди розраховувала на особливе ставлення до себе з боку ЄС.
Цитата: "Польща повинна мати вирiшальний вплив на те, якою буде сільськогосподарська полiтика у всiх країнах, що незабаром приєднаються до ЄС. ...Хоча заходи щодо розвитку аграрного сектора стосуються всiх нових членiв, проте Польща є тут найважливiшим партнером для Єврокомiсiї"
Данута Хюбнер - мiнiстр Євроiнтеграцiї Польщi,
Iнформагенцiя ПАП 15 липня 2003 року
Але лише через кiлька годин пiсля заяви панi Хюбнер, Європейська комiсiя оголосила, що Польща "не дотягує" до стандартiв ЄС, зокрема в сільському господарствi, транспортi, iнфраструктурi, медицинi та облаштуваннi Схiдного кордону. Брюссель вимагає вiд Варшави за пiвроку надати звiт про те, коли i в який спосiб буде вирiшено всi проблеми та куди пIдуть видiленi європейцями кошти. У разi невиконання умов ЄС скоротить Варшавi 12-мiльярдний фонд допомоги, а до того - виключить країну iз загальноєвропейських програм у тих сферах, де вона не ще вiдповiдає усталеним нормам. Якщо Польща не переконає, що її кордони з Україною, Бiлоруссю, Росiєю надiйно захищенi, вона не матиме вiльного доступу для своїх товарiв на європейськi ринки.
Зазначимо, що в Єврокомiсiї до iнших країн зi Схiдної Європи претензiй набагато бiльше, але лише поляки реагували на зауваження досить гостро. У новiй Європi Польща може перетворитися на країну другого сорту - говорять тепер прибiчники євроiнтеграцiї. Деякi радикали навiть запропонували урядовi Лєшека Мiллера у вiдповiдь висунути Брюсселю ультиматум - або європейцi дають грошi, або Варшава вiдмовляється вiд вступу до ЄС.
Офiцiйна влада, звичайно, вiдкинула це. Та наразi пообiцяла вже 29 липня спрямувати до Єврокомiсiї звiт про те, як будуть витрачати грошi. У той же час є велика загроза того, що поляки не впораються з усiма вимогами за вiдведений термiн. Брюссель звернув увагу на те, що в країнi не вистачає кiлькох тисяч квалiфiкованих фахiвцiв, якi могли б розробити програми ефективного використання коштiв ЄС. Пiдготувати таких людей за рiк неможливо. А якщо поляки скористаються менш нiж половиною запропонованої суми, вони самi будуть змушенi платити до бюджету Союзу - за порушення ранiше укладених угод. Проте надiй вони не втрачають i сподiваються, що впораються iз завданнями, якi iншим не пiд силу, i забезпечать собi гiдне мiсце в Євросоюзi.