Окультный Рейх [ Редагувати ]
Про знищення нерiвностi мова не йде. Навпаки - нерiвнiсть треба довести до прiрви, яку не можна подолати.
Генрiх Гiмлер
У цих словах мета, до якої йшли творцi i керiвники третього рейху - створення кастового суспiльства. Але таємне не тiльки цiкаве, iнодi воно небезпечне. У 1928 роцi Микола Рерiх привiз iз Шамбали листа. Його було адресовано Наркому iноземних справ Радянської Россiї Миколi Чичерину. Там, за пiдписом ламаїських махатм, тобто вчителiв, висловлювалася пiдтримка радянському уряду у справi знищення релiгiйних святинь православ'я. Фактичним вiдправником листа були керiвники товариства "Зелений Дракон" - полiтичного крила ламаїської секти Ван-По. Нiхто не зацiкавився, що не подiлила секта iз православною церквою. Якщо б зацiкавилися, можливо, пiдриву церков, та мiльйонiв загнаних у концтабори людей не було б.
Iсториками зафiксовано, що в останнiй раз секта Ван-По проявила себе на наших землях пiд час Куликовської битви - Це 1380 рiк. Челубей-Мiрза, який програв бiй Олександру Пересвiту, був одним iз кращих бiйцiв секти, її представником в ордi.
Фактично, у 1928 роцi, через 600 рокiв пiсля битви ламаїсти помстилися православним за розгром орди. За втрату контролю над землями слов'ян. Того, хто забуде минуле, - покарає майбутнє. Ось воно, найстрашнiше втiлення цього iсторичного закону. Православнi забули, а ламаїсти - нi.
Участь в iсторичних процесах релiгiйно-мiстичних орденiв, як каталiзуючого фактора, свiдомо iгнорується дослiдниками. Тому є кiлька причин. По-перше, це занадто казково, щоб привернути увагу. По-друге, якщо в образi творця iсторiї виступає народ, партiя чи особа - це зручний, пластичний матерiал для дослiдження i манiпуляцiй. А релiгiйно-мiстичне товариство - це та безодня, через яку дослiднику не дiстати нiчого. По-третє, навiть якщо той, хто шукає, знайде те, що шукає, це знання може стати вироком без права скасування.
Табу на мiстику написано кров'ю. Давно написано, ще у часи, коли iсторики називалися лiтописцями. I це при тому, що вся iсторiя сучасного свiту пронизана окультизмом. Якщо заглибитися навiть у вiдносно недалеке минуле, вийде, що все обертається навколо окультизму, як планета навколо своєї осi. Бiльшiсть людей, iмена яких стали невiд'ємною часткою минулого сучасної Європейської цивiлiзацiї, були мiстиками.
Вiктор Король, доктор iсторичних наук, академiк: "Дуже вiдомий Наполеон у цьому планi. Бiсмарк, Павло Перший особливо. Тим бiльше, що вiн був магiстром Мальтiйського ордену. Це одна iз причин його передчасного вбивства, смертi у березнi 1801 року. I стосовно верхiвки Третього Рейху виключень робити немає пiдстав. Гiтлер, будучи сам великим мiстиком, з моменту юнацькiх рокiв, коли, фактично, у нього не склалася доля як у художника, як у полiтика. I вiн вирiшив безпосередньо зайнятися своєю полiтичною дiяльнiстю пiсля Першої свiтової вiйни".
У життi Адольфа Гiтлера ключову роль зiграли декiлька осiб. Усi вони належали до так званого товариства Врiля. Врiль - це мiстична сила, що наповнює свiт. Пiзнiше учасники цього угруповання створюють товариство Туле.
Першим серед них був Карл Гаусг'офер. Якщо вiрити дослiднику iсторiї Третього Рейху - Жаку Бержьє, цей нiмецький генерал неодноразово був в Iндiї та на Далекому Сходi. Вивчив японську мову. Отримав посвячення в одному iз найбiльш впливових буддиських товариств, зобов'язався у разi провалу своєї мiссiї покiнчити життя ритуальним самогубством. Схоже, мiсiя була провалена. 14 березня 1946 року 77-рiчний Карл Гаусг'офер убив свою дружину, пiсля чого вчинив сеппуку, тобто ритуальне харакiрi.
Другим став Рудольф Гесс. Учень та помiчник Гаусг'офера. Учитель сказав йому, що бачив увi снi, як той летить на лiтаку до Англiї. Гесс так i вчинив. Що саме вирiшував там Гесс - не стане вiдомим нiколи. Проте до кiнця вiйни через нього Британський уряд мав постiйний зв'язок iз керiвництвом Нiмеччини. Пiсля Другої свiтової Рудольфа Гесса було засуджено до довiчного ув'язнення як одного iз нацистських ватажкiв.
Була iще одна особа - Дiтрiх Еккарт, журналiст. Пiд час першої свiтової вiйни - офiцер кайзерiвської армiї. Восени 1923 року Дiтрiх зiбрав друзiв. Те, що вони почули вiд нього, було не до кiнця зрозумiлим, але змiнило iсторiю.
"Йдiть за Гiтлером! - сказав Еккарт. - Вiн буде танцювати, але я замовляю музику. Ми надали йому засоби зв'язку з ними. Не жалiйте мене. Я вплинув на iсторiю бiльше, нiж будь-хто з нiмцiв..." Дiтрiха Еккарта не стало за тиждень пiсля цiєї розмови. Вiн помер вiд ран, якi отримав у боях Першої свiтової.
Цi три нiмцi навчили єфрейтора Адольфа Гiтлера всьому, що необхiдно лiдеру країни. А головне - пiдбирати оточення.
Вiктор Король, доктор iсторичних наук, академiк: "Гiтлер пiдбирав своє оточення саме по принципу їхнього вiдношення до мiстики. До вирiшення деякiх проблем полiтичних та економiчних мiстичним шляхом".
Тут не було анi кроку у бiк божевiлля. Тiльки прагматизм. Вiн пiдбирав у керiвництво країною людей, для яких влада i грошi були лише засобом досягнення iнших цiлей. Мiстики за свiтоглядом, творцi нової релiгiї, вони використовували державнi кошти на користь народу. Адже їхня мета була нематерiального характеру. Вони планували змiнити свiт. Тому зробили все для тих, хто мав розпочати цей похiд разом iз ними. Нацисти пiдняли економiку країни за першi чотири роки свого правлiння.
Вiктор Король, доктор iсторичних наук, академiк: "Вони почали базувати свою економiку на базi так званого чотирирiчного плану. I цей план був настiльки продуманим, настiльки цiльним... Генеральним уповноваженним у вiконаннi цього плану був рейхс-мапршал Герiнг. Людина, яка мала всi можливостi для його виконання. I цей план був вчасно, а в деяких сферах ранiше виконаний. I останнє, самае цiкаве - що пояснює єкономiчний бум Нiмеччини. Вони економiчний аспект поєднали з полiтичним в планi того, що спрямували напрямки роботи робiтничого класу на такi важливi сфери, як сфера ощзброєнь i важка промисловiсть. Тобто пiдготували i морально i єкономiчно всю нацiю до майбутньої вiйни. Важка промисловiсть поглинула 50-60% робiтникiв. В такий засiб вдалося вирiшити i питання безробiття i, одночасно, пiдготувати захват схiдних земель.
Вiйна мала пройти нашими землями. Тому є причини. Вони виключали iнший перебiг подiй. I головна з них - арiйська iдея. Iснують двi концепцiї, два бачення арiйського питання. Перша, власне арiйська, базується на Авестi та Махабхаратi /для арiїв, цi книги рiвнi Бiблiї/ говорить, що арiї сiм тисяч рокiв тому йшли iз земель теперiшньої України, до Тибету, а потiм - до Гiмалаїв.
Друга - так звана атлантична, молодша на п'ять тисяч рокiв. Вона вказує зворотнiй напрямок руху наших предкiв. Нiмецькi нацiонал-соцiалiсти були прихильниками другої концепцiї, адже згiдно iз нею арiї зупинилися на теренах сучасної Нiмеччини. I саме там завершили свiй великий шлях. А що ж робити iз бiльш старою, першою концепцiєю? Єдиним виходом рейх бачив онiмечення земель. Цим нашу землю було приречено на вiйну, назавжди приречено. Питання полягало тiльки в часi.
Вiктор Король, доктор iсторичних наук, академiк: "Iще протягом реалiзацiї першого чотирирiчного плану нiмецькi нацiонал-соцiалiсти спромоглися анексувати частину територiї Францiї. Причому жодна iз країн свiту не ризикнула опротестувати дiї Гiтлеровського уряду. I так тривало практично до вторгнення у Польшу. 1935 рiк - Саарський вугiльний басейн. 1936 рiк - Австрiя, Аншлюс. Колосальна промисловiсть розвинута там була. Чехословатчина - 12 березня 1938 року. Чехословатськi заводи "Шкода" могли озброєти 80 пiхотних дiвiзiй на випадок вiйни. I, говорячи про економiчне пiднесення, треба i це пам'ятати - зовнiшньо-полiтичний фактор. I це все не зауважили нi Далад'є - прем'єр-мiнiстр Францiї, нi Чемберлен - прем'єр-мiнiстр Великобританiї".
У полiтицi керiвникiв Францiї та Великобританiї наївними дiтьми не назвеш. Вiдтак пояснення може бути одним. Обидвi країни свiдомо йшли на скорочення чисельностi потужнiх європейських країн. Максимально допустиме скорочення.
Чому? Що це? Схоже, це була перша спроба глобалiзацiї та створення загально-європейсьткої спiльноти. На той час технiчно розвинених країн в Європi було чотири Великобританiя, Чехословаччина, Францiя та Нiмеччина. Не виключено, що кiнцевою метою англо-французьких поступок було створення своєрiдного триумверату, який мав об'єднати Європу в одну iмперiю. Чехи зi словаками схоже не зовсiм вписувалися у романо-германський консорцiум, який мав би зайняти провiдну роль у цьому процесi.
Вiктор Король, доктор iсторичних наук, академiк: "Отже, за п'ядесят рокiв iсторiя повторюється. На Балканах. Нiхто не дав вiдповiдi на запитання, чому балканськi народи розпочали мiж собою вiйну саме напочатку створення Євросоюзу? Таке запитання навiть не ставили. Це, поки-що, тiльки наша версiя, але єдиним логiчним поясненням може бути те, що стабiльна Югославiя могла запропонувати свiй центр об'єднання Європи в одну країну. Ним мiг стати Бєлград. Творцями Євросоюзу альтернатива Брюселю не передбачалася. Вiдтак, Югославiя дев'яностих повторює ситуацiю Чехословаччини тридцятих. Пiсля депресiї американськi полiтики, оцiнюючи ситуацiю в Європi, вважали, що там бiльш-меньш все стабiльно. А вiдносно Гiтлера казали, що це нацiональний лiдер, який намагаєтьчся повернути втрачене нiмцями, i не бiльше того".
Передумови, якi тодi, у тридцятих, дали пiдстави вважати Далад'є та Чемберлену, що Нiмеччина зупиниться на Чехословатчинi, були. I, знову-таки, не полiтичного характеру.
Нiмецьке товариство Врiля, те саме, що створило Гiтлера як вождя нацiї, а пiзнiше i мiстичне об'єднання Туле активно спiвпрацювали iз подiбними до себе. Одним iз них була французська "Сяюча ложа". Ця масонська органiзацiя, у європейськiй полiтицi проявила себе в перiод двадцятих-сорокових рокiв ХХ сторiччя, пiсля чого зникла iз полiтичного горизонту. Серед тих, хто до неї входив, був i Едуард Далад'є - прем'єр-мiнiстр Францiї. Належав чи нi до подiбної ложi Чемберлен - невiдомо. Проте, в самiй Британiї вже кiлька сотен рокiв кожен iз полiтикiв належить до якоїсь ложi або клубу - це традицiя.
Мiстичнi ордени були дуже впливовi у тогочаснiй Європi. Їхнi гарантiї важили бiльше, нiж усi угоди. За рiк потому, як нацисти прийшли до влади, Нiмеччина вперше виставила територiальнi претензiї сусiднiй країнi. I, як вiдомо, це не єдине, чого вдалося досягти всупереч ранiше пiдписаним угодам.
Вiктор Король, доктор iсторичних наук, академiк: "Перша спроба аннексiї Аншлюза - Австрiї 1934 рiк. Iталiя навiть обурилась. Англiя i Францiя - нi. 1935 рiк - демiлiтарiзацiя Рейнської областi. Всього один дипломатьичний протест був з боку Францiї i Англiї. Сам Чемберлен собi протирiчив. З одного боку, вiн вважав Нiмеччину небезпечною, з iншого - уклав угоду з нiмцями, згiдно якої дозволяв будувати важкi кораблi. I крейсери i лiнкори. Згiдно цього договору Нiмеччина могла мати флот у 5 разiв бiльший, нiж у Францiї".
Але не все, чого спромоглися нацисти, вони досягли таємними засобами масонських лож та релiгiйно-мiстичних органiзацiй. Значний вплив на сусiднi країни мала пропаганда нiмцiв. Вони iще не були здатнi перемогти зброєю, але морально - вони вже зломили сусiдiв. Якщо казати про мiстичний нiмецький дух, то на той час вiн i справдi був. I якщо тим, хто його розбудив, вважати Гiтлера, то пiдтримував його в нiмцях iнший мiстик - Пауль Йозеф Гебельс.
Вiктор Король, доктор iсторичних наук, академiк: "Гебельс - це була ерудована, надзвичайно грамотна людина. Ми, нажаль, у iсторiї його показуємо у сугубо негативному, виключно негативному планi. Що це був фанатик. А Гебельс навчався у шести унiверситетах i вивчав тi науки, якi були пов'язанi iз мiстикою. Маючи колосальний вплив на Гiтлера, його оточення, вiн це, звичайно, використовував. Ну i, звичайно, така фiгура як Гесс. Вiн допомогав Гiтлеру. Звичайно, Розенберг. Почитайте його працю "Мiф 20 столiття". Вона повнiстю пронизана iдеями мiстичними вiдносно тисячолiтнього рейху".
Наприкiнцi вiйни СРСР, Великобританiя та США намагалися морально зломити населення Нiмеччини бомбардуваннями. Не вдалося. До останнього дня вiйни нiмцi чинили шалений опiр. Причому не тiльки вiйськовi, але й цивiльнi. I в цьому значна заслуга Йозефа Гебельса. Руйнувалася країна, зi Сходу наступала радянська армiя. Iз Заходу - англо-американськi вiйська. А нiмцi билися до останнього, демонструючи при цьому вражаючi приклади героїзму. Отто Скорценi, сповiдувач iдей Адольфа Гiтлера, пiдполковник СС, творець нiмецького, а пiзнiше - iспанського спецназу, ледь не переломив хребта англо-американським вiйськам в Арденах. Це березень 1945 року!. Ситуацiя була настiльки критичною, що радянське командування на прохання керiвництва Великобританiї та США розпочало Балатонську операцiю в Угорщинi ранiше, нiж було заплановано. Пiзнiше - вже у квiтнi-травнi 1945 в Берлiнi, нiмцi майже повторили те, що ми їм влаштували у Сталiнградi".
Вiктор Король, доктор iсторичних наук, академiк: "А чим пояснити феномен, що крах Третього Рейху, все рушиться, а молодi цi фанатики iз Гiтлер-югенд, вони билися до останнього?.. Оця молодь фаут-патронами знищила 2156 наших танкiв. Це вдвiче бiльше, нiж з обох бокiв билися на Курськiй дузi! I це в основнгому молодь оця".
Нiмцi зрозумiли, що вони приреченi, пiсля битви пiд селищем Прохорiвка, на Курськiй дузi. Пiсля цього всi дiї уряду Третього Рейху, були спрямованi на пiслявоєнне вiдродження Нiмеччини. Кожен iз керiвникiв Рейху знав, що цього майбутнього вiн не побачить. Вони не мали iлюзiй щодо того, в якому станi залишаться нiмецькi заводи. Тому ставку зробили на виховання молодi пiсля вiйни".
Вiктор Король, доктор iсторичних наук, академiк: "Для iдеологiчної обробки молодi пiсля вiйни ще в серпнi 1944 року були створенi фонди. Ще в серпнi 1944 року нарада була скликана, i там цi проблеми були вирiшенi. I вiдродження Нiмеччини пiсля вiйни".
Для нас це виглядає як єдиноможливий вихiд iз кривавого лабiринту. Для керiвникiв Рейху - мiстичний акт вiдродження нацiї. Для переможцiв нiмцi пiсля Другої свiтової вiйни - народ, який вдруге принизили. Для нацистiв - розпечене залiзо, що вдруге витягли iз горнила. I вдруге г'артують.
Країни антигiтлерiвської коалiцiї перемогли. Нiмеччина в черговий раз переможена. Коли на Нюрнбергському процесi провiдникiв Рейху запитували, навiщо вони це все робили - пiдсуднi не розумiли запитання. I не визнавали себе винними. Вiдповiдь була зрозумiла переможенним, а чи буде вона зрозумiла переможцям - їх не цiкавило. Суддi очiкували каяття - його не було.
Вiдомий український полiтолог, колишнiй полiтв'язень Анатолiй Лупинiс говорив: "те, що можна побажати українцям - це двiчi програти, але так, як програли нiмцi у Першiй та Другiй свiтових вiйнах". Нагадаємо, у першiй свiтовiй вони знищили Росiйську iмперiю, в другiй зiрвали плани Комiнтерну поглинути планету у єдинiй комунiстичнiй державi. Що ж, пiсля цього, справдi, не соромно i програти.
Третiй Рейх iснував дванадцять рокiв. Його керiвники пройшли шляхом, який їхнiм попередникам не спадав навiть на думку. Це перший випадок в сучаснiй iсторiї, коли окультизм iз захоплення окремих полiтикiв перетворився в iдею цiлої нацiї. Вони створили релiгiю, що перекинулася на терени країн переможцiв. Окультисти минулого вважали, що боги живi, доки про них пам'ятають. Якщо це так, то в iсторiї Окультного рейху крапку iще не поставлено.
