Українськi лiкарi провели унiкальну операцiю з пересадження частини печiнки [ Редагувати ]

Українськi лiкарi зi столичного iнституту хiрургiї i трансплантологiї провели унiкальну операцiю з пересадження частини печiнки. Вона стала одинадцятою в iсторiї України i другою, коли печiнку брали вiд живого донора. За словами лiкарiв, вдалий результат пiдтвердив - хворiй людинi може бути пересаджено лише частину донорського органа. А це дасть змогу уникнути його дефiциту.

Шiстнадцятирiчнiй Алiнi операцiя з пересадження печiнки була життєво необхiдною. Три роки тому у дiвчини виявили аутоiмунний гепатит, це - коли клiтини органiзму ворогують iз клiтинами печiнки. Майже всi грошi батьки витрачали на лiкування єдиної дитини, проте, воно виявилося марним, в Алiни розвинувся тяжкий цироз. Щоб робити операцiю за кордоном, не могло бути й мови, адже, наприклад, у Сполучених штатах вона коштує майже 250 тисяч доларiв. Тому всi сподiвання були на вiтчизняних лiкарiв.

Ірина Капура, мати Алiни: "Важко переживали, але треба було спасати Аліну. Нам сказали, що це єдиний вихід щоб продовжити її життя. Ну так ми поговорили з чоловіком і вирішили, що треба робити.

Алiнi пiдiйшла материна група кровi, тому за донора стала Iрина. Операцiя тривала понад двадцять годин. Одночасно у двох операцiйних, розташованих поруч, працювали тридцять лiкарiв. Маму оперував директор iнституту, професор Валерiй Саєнко, а доньку - головний науковий спiвробiтник Олег Котенко.

Валерiй Саєнко, директор Київського iнституту хiрургiї та трансплантологiї: "Операции идут параллельно. Нам надо было синхронизировать свои действия что создать оптимальные условия для Алины и в то же время дать 100% гарантии что мама Алины Ира не пострадает после этой операции. Это огромная психологическая нагрузка на всю оперирующую бригаду".

Прямо на операцiйному столi лiкарi побачили, що пересаджена частина органу долучилася до роботи: запульсували судини, почала видiлятися жовч. Коли Алiна опритомнiла, то спочатку не могла повiрити, що їй зробили операцiю.

Алiна Капура: "Мені почали робити перев'язку. Я побачила і тоді вже тільки зрозуміла, біль я не відчувала і спочатку не повірила що мені зробили операцію".

Iринi ускладнень не виникло. Печiнка почала рости i тепер майже повернулася до початкових розмiрiв. В iнститутi кажуть, що до такої операцiї готувалися кiлька рокiв. Лiкарi пройшли стажування у провiдних клiнiках США, Нiмеччини, Росiї та Японiї. Вiд академiї медичних наук iнститут отримав найсучаснiший апарат, за допомогою якого можна проводити дооперацiйну дiагностику та лiкувати ускладнення, але щоб зробити такi операцiї плановими, цього не досить.

Олег Котенко, головний науковий спiвробiтник Київського iнституту хiрургiї та трансплантологiї: "В Киеве зарегистрировано тысячу сорок два больных с циррозом печени и каждый год к этому прибавляется двести сорок два регистрированных и это только по Киеву. Чего нам сейчас не хватает так это адекватного финансирования самой программы трансплантации. Которая подразумевает наличие технологически сложной аппаратуры необходимой для таких операций".

За кiлька тижнiв Алiну з мамою виписуватимуть додому. У хiрургiв юна пацiєнтка попросила книжку "Анатомiя людини" i тепер iз нею майже не розлучається. Наступного року Алiна вступатиме до медичного закладу.