У США з'явилися роботи-кур'єри [ Редагувати ]
"Електронні кур'єри". Через карантин у Сполучених Штатах просто бум нових технологій. Одна із них, коли вже зараз у Вашингтоні замовлення доправляють роботи. Самостійно, без участі людини, пересуваючись містом. Дмитро Анопченко бачив новацію. І знає, чим вона загрожує.
Навіть ті вашингтонські крамниці, які не закрилися на карантин, переживають зараз не найкращі часи. Тут сподівалися, що прибутки перекриють усі витрати на антисептики і маски, та ще й вдасться заробити. Але марно. Налякані коронавірусом жителі приватного сектора на околиці американської столиці з дому виходять рідко. Тож навіть постійних покупців тут давно не було.
У багатьох крамницях і ресторанчиках і досі можна замовити страви дистанційно і отримати їх з кур'єром - посидіти вже не вдасться. Але роблять це дедалі рідше. Адже американці бояться контакту з людиною, яка доставляє пакунок. І саме тому тут, під Вашингтоном, з'явилося ось це ноу-хау. Маленькі автоматичні всюдиходики, які самостійно, по геокоординатах, привезуть тобі все необхідне просто під двері.
Безнадійну, здавалося б, ситуацію врятував винахід. Роботи, що їздять зараз вулицями і діють за принципом "Тесли": орієнтуються по геолокації, об'їжджають пішоходів і вичікують на перехрестях поки проїдуть машини.
Забрати твій пакунок ніхто інший не зможе - робот відкриється тільки замовникові, отримавши код із його мобільного. Навчили їх і ввічливості, у штатах (особливо у спальних районах) прийнято розмовляти на вулицях - навіть із незнайомцями.
Людям обіцяють перед відправкою кожного замовлення - їхнього робота-посланця продезінфікувати, перед тим, як завантажити. Самі ж продавці теж щасливі, адже механічні кур'єри не "виходять на перекури", не просять вихідних, приїжджають точно за розкладом, та ще не потребують чайових.
Трейсі Стеннард, власниця продуктової крамниці:
У мене всі замовлення в телефоні, треба просто пакунки завантажити - і далі не мій клопіт, система сама відправляє роботів.
Із того часу торгівля пожвавилася. Годинами чекати вдома, доки привезуть свіжий хліб, вино для вечері чи піцу - більше не доводиться, час доставки гарантований. Тиснява на дорогах роботів не лякає, вони здебільшого тротуарами їздять. А ті, хто непокоївся, який то кур'єр до них приїде, і чи не хворий він часом, - умить заспокоїлися.
Трейсі Стеннард, власниця продуктової крамниці:
Ризик, звісно ж, зберігається, адже ми з дому виходимо, залишаємо свої помешкання. Але його значно менше, тому, що з покупцями не ми спілкуємося, а роботи.
Дозвіл на автоматичну доставку влада дала не без побоювань - адже всіма роботами керує не людина, а комп'ютер. А якщо збій? Якщо механічний кур'єр різко під машину виїде і спровокує ДТП?
Але перші тижні показали: білі всюдиходи і їздять обережно і правил дотримуються. Люди їх полюбили, але водночас і замислюються: а після карантину як жити? І чи не станеться так, що повертатися до старих часів ніхто вже не захоче і від людей-кур'єрів бізнес тепер зовсім відмовиться?