Українським армійцям вдалося звільнити від рашистів житомирське село: які наслідки російської агресії [ Редагувати ]
На що перетворюють російські ракети та артилерія українські мирні міста та села, ми бачимо щодня. Моя колега - воєнкор Ірина Баглай - побувала на Житомирщині. Там нашим армійцям вдалося звільнити села від рашистів. Ті - відступили, але продовжують з відстані - накривати вже й так розбиті населені пункти вогнем. Хоча це не піддається логіці. Просто безцільна агресія. Її наслідки - дивіться далі.
На цих архівних кадрах село на Житомирщині. До того як Росія пішла війною проти України. Квітуче, з новобудовами та дитсадками. І де хованки - були лише грою для дітей.
Та зараз хованки - це добігти у погріб якомога швидше. І для Наталі та її сусідів це щоденна "гра" на виживання під ракетними обстрілами.
Ірина Баглай, кореспондентка:
Ось ця ракета влучила під паркан приватного будинку, де живуть люди. Страшно уявити, щоб було якби цей заборонений міжнародними конвенціями касетний снаряд.. смерч вибухнув.
Жінка не знає назви цього залізяччя, що трощить життя, але чи не щодня нараховує.
Марія - живе по-сусідству. Жінка, побачивши напис преса, кидається до нас і поспіхом ніби виплескує весь той біль і жах, який не в силах тримати в собі.
Марія, постраждала від обстрілів російської армії:
Я тут як собака, щоб хоч де не будь голову покласти, вікна… все… угол поїхав.
Від російських бомб будинки склалися ніби паперові. Загинув і її чоловік. Микола.
Марія:
Він тут сидів, а я пішла до сусідки через три хати козу доїть, мене спасло 15 хвилин.
Могила чоловіка - просто на городі, де вони разом господарювали. А цей нашвидкоруч зроблений хрест - щоденне нагадування про втрату.
Ось тут він лежить. 3 березня його вбило. Сьогодні вже 23.
Все, що залишилось у Марії - тільки кілька речей, які вона зібрала. І пекучий, пекельний розпач.
Марія:
Що робить і куди діться? Все погоріло.
Для чого росія трощить їх домівки - селяни не можуть збагнути. Але замість ненависті - єдине, що хочуть сказати простим росіянам:
Я б сказала, щоб не робили війни нам, щоб було тихо і мирно. Щоб мир і тихо, і спокій.