Деякі особливості правозахисту сиріт [ Редагувати ]

Мало хто не знає, що отут, у Керчi, з'єднуються два моря. Чорне й Азовське. Лiнiю, що їх поділяє, можна тiльки уявити. Точно так, як можна представити i ту незриму рису, що роздiлила на два протиборчих табори дорослих - адмiнiстрацiю, i тiльки почавши дорослiшати - дiтей - вихованцiв Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт... Багато педагогiв приходили працювати сюди зовсім молодими. I шли звідси. А потім, попрацювавши в міських школах, поверталися знову. Свiтлана Явчуновська теж недавно прийшла відроджувати традиції, що вона колись створювала. Але пройшло зовсім небагато часу, як усе змінилося.

Сталина Явчуновская, вчителька росiйської мови та лiтератури Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "Всё изменилось. Изменилось после того, как группа детей написала заявление в прокуратуру. Я не знаю, был ли случай избиения Кулика. Но я знаю, как директор просил помочь этому мальчику закончить 9 класс. Потому что он учился только в 5-м. И мы помогали ему".

Вiктор Кулик. Той самий, котрий уже встиг дiстати освiту п'ятикласника. Якось вiн уже два роки учився в цьому iнтернатi. Потiм утiк до питущої матерi. Жив з нею, поки її на посадили, гуляв, пив... За крадiжку був засуджений на 3 роки. Вийшов по умовно-достроковому звiльненню i знову потрапив у цей iнтернат. Сюди вiн прийшов уже дорослим.

Вiктор Кулiк, вихованець Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "Пил чай, да. Чифирь пил. Но это, вроде, не наркотик. Даже в тюрьме его можно пить. Мне начали запрещать его пить, но я бросил пить чай".

Система виховання в iнтернатах - залишилася як i ранiше недосконалою. I справа, швидше за все, не в теорiї, викладенiй вiдомими педагогами сторiччя тому.

Вiктор Кулiк, вихованець Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "Я не учился с 3 класса. А сейчас меня в 9 класс посадили. Как я приехал сюда, у меня было направление в 5 класс. Стал плохо учиться, на уроках спать, потому что ничего не понимал".

Вiн говорить, що на малорiчцi, де вiн ще недавно вiдбував термiн покарання, набагато краще, нiж тут - як вiдносини з адмiнiстрацiєю, з товаришами, так i в школi. Але туди його чомусь не тягне.

Вiктор Кулiк, вихованець Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "Не хочу я туда ворачиваться. То, что я там себя хорошо вел, то меня научили. Меня перевоспитали. Я себя могу хорошо вести".

Завуч iнтернату, Каролiна Романець, дотепер не може зрозумiти, чому, незважаючи на всi реформи, майже з чотирма сотнями сирiт працюють лише два психологи. Це дуже мало.

Каролина Романец, завуч інтернату: "Доплата за работу в интернате остается такой же, как и была 8 лет назад. За 30 часов работы в неделю преподаватель получает 250 гривен в месяц".

Їй i її колегам дуже часто доводиться залишатися в iнтернатi й у вихiднi днi. Така їх, виховательська, робота. Тому-то сюди мало хто прагне. Приходиться приймати на роботу навiть тих, у кого немає фахової освiти.

Вiктор Кулiк, вихованець Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "Пишут некоторые... Да, пишут многие заявления об увольнении, потому что тяжело работать. Морально тяжело работать в таких условиях".

У таких умовах працювати зможе не кожний. Згодом починаєш пiдозрювати в рiзних злочинах тих, хто колись мав конфлiкти iз законом. Таких в iнтернатi чимало. З ними борються. Але не завжди - можливо через велику кiлькiсть вихованцiв - не завжди можуть придiлити час кожному окремо. А вiд того i стають тi, на кому стоїть клеймо малолiтнього злочинця, розлюченими, нiкому не потрiбними, вовченятами. Вовченятами, яких могло б i не бути.

Вiктор Кулiк, вихованець Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "Пошел в туалет. У нас во дворе он стоит. Смотрю, директор стоит. Говорит, что ты тут лазишь, украсть что-то захотел? Я говорю, если я сидел, если раньше совершал преступления, что, я дальше буду постоянно совершать преступления?"

Євгена Мелькова, Юрка Анiсiмова, як i Вiктора Кулика, з його товаришем Андрiєм Пiскуновим зв'язує багато чого. У них усiх у живих немає когось з їхнiх батькiв. Убивства вiдбувалися на очах у багатьох з цих хлопчиськ. Вони, як i ще декiлька однолiток - хлопцiв i дiвчин - самi злiснi порушники порядку в iнтернатi. I саме вони написали листа до прокуратури мiста Керчi, де говорять про неподобства, що кояться тут.

Андрій Пискунов, вихованець Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "Мы решили покупаться на 3 этаже - там из батареи все купаются. Он нас вызвал втроем. Мы - после футбола, вспотевшие. Стал нас унижать. Говорит, раздевайтесь. А мы что? Мы директора не послушаемся? Он нас раздел, начал бить в кабинете, говорил, что выгонит на улицу голыми. Мы начали просить прощения, что, не надо, такого больше не повторится. Потом мы написали жалобу - о том, что нас унижают... Мы в прокуратуру обращались. Никаких действий не идут".

Лист, про який йде мова, вони написали пiсля того, як тут з лекцiєю побував представник мiської прокуратури. В iнтернатi говорять, що та лекцiя була не зовсiм коректною стосовно їх важких вихованцiв. Були розданi телефони прокуратури, пiсля чого кожний - i дитина, i вихователь - одержав можливiсть скаржитися туди по будь-якому приводу.

Сталина Явчуновская, вчителька росiйської мови та лiтератури Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "У нас после этого собрания появилось очень много правонарушений. На любой вопрос дети отвечают: а вы не имеете права, я пойду в прокуратуру. Поднялись самые низкие качества детей. Ведь трудного ребенка направить на путь исправление очень тяжело. А вот ребенка, который еще не стал на такой путь, повернуть к безнаказанности очень легко".

Нi, звичайно, не весь дитячий колектив iнтернату вiдразу став на барикади. Але, на одному боцi, серед тих, хто ступив на них - важких пiдлiткiв - виявилися i деякi їхнi вихователi. Принаймнi, так тут говорять.

Сталина Явчуновская, вчителька росiйської мови та лiтератури Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "То, что произошло потом, я могу расценивать, как закулисные игры нескольких воспитателей, которые некогда были на высоте, а потом потерпели со своей воспитательной программой фиаско, потому что их дети оказались преступниками. Из одного класса 6 человек находится под следствием за воровство. Это класс, в котором избивают всех и вся. В том числе девочек, а воспитатели просто не реагируют на это".

Блага начебто справа, лекцiя, в який говорилося про права пiдлiткiв, обернулася великими проблемами, якi ще не один день доведеться виправляти. Керченська школа-iнтернат для дiтей сирiт роздiлена на два воюючих полюси. З одного боку - купка пiдлiткiв i їхнiх педагогiв, з iншого боку - адмiнiстрацiя iнтернату з пiдтримуючими її вихователями i дiтьми.

Виктор Шляхов, вихованець Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "У нас школа-интернат распалась на 2 группы: то есть те, кто хочет нормально жить и те, кто нет. Им нравится ходить по мусоркам, курить, пить и все такое. То есть заниматься разбойной жизнью. Они не понимают, чем это для них кончится. Есть и положительные у нас - то есть те, кто хочет жить так, как сейчас идет жизнь в интернате. Есть также сторона, которая не заинтересована ни там, ни там. То есть, они сами по себе".

На всiх iнтерв'ю, за винятком позитивних - тих, у яких дiти говорили про iнтернат добре, - була присутня завуч школи. Але вихованцi i при нiй не соромилися у висловленнях. Так можуть говорити тiльки тi, хто упевнений у своїх словах. Контраргументiв не було.

Анастасiя Агнєева, вихованка Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "В 9 классе мы были. В 2000 году у нас умерла в классе девочка. Мы не были ни в больнице, ни на похоронах. Это все так тихонечко уложили... Ей было всего 15 лет".

Тут говорять, що проблему створила купка вихователiв i учнi, схильнi до скоєння правопорушень. Однак, саме в цих учнiв зараз чимало проблем.

Анастасiя Агнєева, вихованка Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "Дети у нас поступают своими знаниями, которые нам дали учителя. А теперь получилось, что нас рассорили с учителями. У нас с ними нет никакого контакта. Я училась с 5 класса вместе с Нелей Петровной. Я с ней была в очень хороших отношениях, а теперь я не могу найти с ней общего языка".

Рашид Сєутов, директор цього iнтернату, вiд коментарiв вiдмовився. Говорить, не звик виправдуватися. Да i бiльшiсть виховательського колективу вiдгукується про його роботу непогано, запевняють, що вiн - непоганий господар. Саме з його приходом стали вiдроджуватися колишнi традицiї, покращилося i постачання - як продуктами харчування, так i одягом. Так що, говорили нам, усi дитячi листи зi скаргами - повна брехня.

Андрiй Пiскунов, вихованець Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "Мы, как бы, написали письмо по поводу нашего директора, пугает нас, разрешает снимать деньги со сберкнижек деньги только на ремонт, не разрешает на себя - приодеться. Плохо нас кормят. Мы ездим по интернатам в гости - там гораздо лучше кормят, чем у нас".

Надiя Лапшина, вихованка Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "Просто появились такие маленькие негативные люди, которые начали эту взбучку поднимать. Они начали собирать подписи, не знаю, кому нужные... Если их бьют, то, значит, за дело. Значит, они заслужили".

Помiчник прокурора Керчi по нагляду за дотриманням закону про захист прав неповнолiтнiх, Iрина Алтанець, попросила iнтерв'ю з нею не показувати, але люб'язно дозволила послатися на сказане нею. А це - iнформацiя про те, що факти, викладенi в листах, адресованих у прокуратуру i озвученi нам у камеру, пiдтвердилися. Проти директора керченської школи-iнтернату порушена кримiнальна справа по статтях "Зловживання владою, чи службовим становищем" i "Перевищення влади i службових повноважень". Ведеться слiдство. Але Рашид Сєутов упевнений у своїй правотi.

Сталiна Явчуновська, вчителька росiйської мови та лiтератури Керченської школи-iнтернату для дiтей-сирiт: "И то, что у нас сейчас делается взрослыми товарищами руками детей приведет к развалу интерната. У меня болит душа. Эти люди, разваливая интернат, говорят детям, что они заботятся о них. Но дети только пострадают от той войны, которую затеяли здесь взрослые".

Страшно, коли в дорослi iгри утягують неповнолiтнiх. Вдвiчi страшнiше, коли цi неповнолiтнi до того ж ще i сирiти. Бо сьогоднiшнi сирiти - це дуже часто дiти, якi живуть по поняттях вулицi, поняттях зграї. Укусивши життєвих труднощiв, у вуличних бiйках спробувавши смак кровi, вони не зупиняться нi перед чим. Їх можна на час заспокоїти, наприклад, помiстивши в iнтернат. I потрiбно дуже довго над ними працювати, щоб хоча б на кiлька рокiв цi вовченята забули про вулицю. Схоже, у керченськiй школi-iнтернатi, не всi педагоги до кiнця розумiють цю аксiому. А тому, живучи на короткiй нозi зi своїми вихованцями, розвивають у їхнiх характерах почуття безкарностi i пiддають усiх потенцiйнiй небезпецi. Небезпецi з боку майбутнiх злочинцiв, якими цi пiдлiтки могли б i не стати... 11 квiтня мiсто-герой Керч святкував ювiлей звiльнення вiд нiмецько-фашистських загарбникiв. Навряд чи колись побiленi сивинами ветерани могли подумати, що в країнi, яку вони захищали цiною власних життiв, майже за 60 рокiв пiсля перемоги, безпритульникiв буде бiльше, нiж в пiслявоєннi роки. Безпритульникiв, зiпсованi долi яких безкарно калiчать їхнi наставники, тобто тi, кого держава призначила виховувати.