Чому Аріель Шарон iде ва-банк? [ Редагувати ]
Головна мiжнародна подiя минулих тижнiв i цього, зокрема, - вбивство нового керiвника палестинського угруповання ХАМАС - Абдель Азиза Рантiсi. У суботу, 17 квітня, в його автомобiль вцiлила ракета, яку було випущено з iзраїльського гелiкоптера. Менше, нiж мiсяць тому, подiбним чином знищили духовного лiдера органiзацiї шейха Ахмеда Ясина. Попри обурення, яке висловила свiтова громадськiсть, та погрози палестинцiв, iзраїльтяни заявили, що й надалi дотримуватимуться тактики "цiлеспрямованих ударiв". Причому назвали навiть наступну жертву - нею стане голова полiтбюро ХАМАСу Халед Машал, котрий мешкає в Сирiї.
Аріель Шарон, прем'єр-мiнiстр Iзраїлю: "Доброго ранку. Дозвольте розпочати сьогоднiшнє засiдання з поздоровлень. Вiтаю Службу безпеки з успiшною воєнною операцiєю".
Класична операцiя Армiї оборони Iзраїлю: двi ракети, випущенi з гелiкоптера, поцiлили автомобiль верховного лiдера ХАМАСу, коли вiн близько дев'ятої вечора повертався додому. Абделя Рантисi навiть не довезли до лiкарнi. Як кажуть iзраїльтяни, здiйснено значний крок до врегулювання близькосхiдного конфлiкту. Або, як кажуть палестинцi, поставлено хрест на мирному процесi.
Повне iм'я - Абдель Азиз ар-Рантисi. У перекладi з арабської - той, хто вiрить у Бога. 57 рокiв. Доктор педiатричних наук. Один iз засновникiв екстремiстського угруповання ХАМАС. Останнiми роками здiйснював безпосереднє керiвництво дiяльнiстю органiзацiї. Курував питання пiдготовки смертникiв. Посаду верховного керiвника угруповання обiйняв 26 днiв тому. Пiсля вбивства духовного лiдера ХАМАСу шейха Ясина.
За життя любив спiлкуватися з пресою. Зазвичай, приймав журналiстiв у себе вдома - у неформальнiй атмосферi. Тобто, без краваток. I в капцях. Поводився просто. Втiм, справляв враження жорсткої та небезпечної людини. Полюбляв розказувати про себе. Зумисне зменшував свою роль у ХАМАСi й часто називався "споуксменом" угруповання - особою, що озвучує офiцiйну позицiю. Пiдкреслено недбало ставився до питань власної безпеки. До червня 2003-го, коли лише дивом пережив замах.
За офiцiйною позицiєю Iзраїлю, лiквiдацiя Рантисi - планова операцiя. Вiн - один iз багатьох керівників екстремістів, котрих вирiшено знищити. Але, на думку деяких експертів, другий гучний замах менше, нiж за мiсяць, означає те, що стратегiя Iзраїлю у близькосхiдному конфлiктi радикально змiнилася. Фiзичне знищення керiвникiв палестинського опору, найпевнiше, частина плану одностороннього вiддiлення вiд Автономiї, що його розробила ізраїльська влада. Суть така: Iзраїль виводить вiйська iз сектору Гази, який залишається надiйно блокованим ззовні. Натомiсть залишає собi шiсть найбiльших поселень на захiдному березi Йордану.
Аріель Шарон, прем'єр-мiнiстр Iзраїлю: "Дозвольте представити вам мiй план вiддiлення. Вiн полiпшить iзраїльську економiку та вiдновить безпеку. Сутичок мiж палестинцями та iзраїльтянами поменшає. Мiй план створить новi - лiпшi - умови для держави Iзраїлю. Вiн також у перспективi може допомогти створити умови для подовження мирних переговорiв iз палестинцями".
По сутi, план означає ось що. Шiсть iзраїльських мiст залишаться на територiї Автономiї. I, навiть, якщо на Близькому Сходi буде створено незалежну палестинську державу, її кордони вже не будуть такими, як хочуть палестинцi, та, до речi, рекомендують резолюцiї ООН. Тобто, не проходитимуть лiнiєю, що була кордоном Iзраїлю з 1949-го року i до вiйни 67-го.
Джордж Буш, президент США: "У свiтi нових реалiй, зважаючи на iснування нових iзраїльських мiст, очiкувати, що пiдсумком переговорiв урештi-решт стане повернення до кордонiв 1949-го року, означає не бути реалiстом. Цей висновок пiдтверджували й усi попереднi переговори щодо врегулювання конфлiкту".
Логiка iзраїльтян така: палестинцi зрозумiють, що повернення до кордонiв 67-го року вже неможливе. Тобто воювати i далi безглуздо. Вони отямляться, забудуть про свої вимоги та сядуть за стiл переговорiв, аби домовитися бодай про щось. Як нi, то Iзраїль добудує стiну та вiддiлить собi територiю на власний розсуд. Непримиренних - таких, як Рантисi - буде просто знищено.
Махмуд аз-Захар, один iз лiдерiв ''Хамас'': "Шарона благословив Джордж Буш. I всi розумiють - вони вдвох вирiшили придушити рухи опору. Як у Палестинi, так, примiром, i в Iраку. Але ми даємо голову на відсіч - у них нiчого не вийде. Присягаємося - нашi люди не пiдкоряться i вважатимуть за краще пожертвувати собою".
Махмуд аз-Захар пiсля загибелi Рантисi цiлком мiг обiйняти посаду, коли не верховного керiвника угруповання, то, щонайменше, керiвника ХАМАСу в Газi. Але, здається, бойовики засвоїли урок - нового лiдера вже призначили, але його iм'я тримають у секретi.
Наскiльки ефективною буде така конспiрацiя - сказати важко. Як важко передбачити й те, чи допоможе жорстка стратегiя iзраїльтян вирiшити близькосхідне питання. Досвiд останнiх рокiв пiдказує, що нi.
Наприклад, один iз лiдерiв Фатх Маруан Барготi, котрий курував дiяльнiсть угруповання "Бригади мученикiв Аль-Акси" - вже тривалий час у в'язницi. Але перший результат його арешту - угруповання стало найнепередбачуванiшим у Палестинськiй автономiї. Осередки бойовикiв створюються спонтанно i дiють незалежно один вiд одного, екстремiсти влаштовують теракти попри перемир'я та будь-якi домовленостi. Так само може статися i з ХАМАСом. Утiм, iзраїльтяни покладають надiї на захисну стiну та заходи безпеки. I запевняють, що набагато гiрше, нiж є, все одно бути не може. Палестинцi вiдповiдають, що таким чином конфлiкт можна лише загострити.
Елiзер Фельдман, директор Iнституту полiтичних i соцiальних дослiджень Iзраїлю: "Формально - с точки зрения Шарона - это шаг в сторону мирного урегулирования. С точки зрения мирового сообщества, Палестинской автономии - никакой не шаг к миру, а дестабилизация обстановки. Рассудит тех, кто за, и кто против, только история. Главное - чтобы она не была кровавой".