Новим президентом Нiмеччини став Хорст Кьолер [ Редагувати ]
Новим президентом Нiмеччини сьогоднi став колишнiй директор-розпорядник МВФ - Хорст Кьолер. Щоб обрати главу держави, раз на 5 рокiв скликають Федеральнi збори. До них входять депутати Бундестагу та представники земельних парламентiв. Загалом - 1.205 осiб. Кьолер набрав абсолютну бiльшiсть голосiв уже в першому турi i змiнив на посту президента Йоханнеса Рау, який вирiшив не висувати свою кандидатуру на другий термiн.
Президентiв у Нiмеччинi обирають 23 травня. Вже чверть столiття поспiль саме в цей день нiмцi дiзнаються ім'я нового глави держави. I це не випадково. Справа в тому, що у 1979 роцi полiтики вирiшили проводити президентськi вибори у день прийняття КонституцIї. Традицiя прижилася. I з того часу кожнi 5 рокiв 23 травня у Рейхстазi засiдає федеральне зiбрання i вирiшує, хто стане новим хазяїном палацу Бельвю.
Працювати президентом Нiмеччини престижно. I не важко. Згiдно з Конституцiєю, коло обов'язків глави держави - досить обмежене. Вiн формально вносить на розгляд парламенту кандидатуру канцлера, за поданням глави уряду призначає i звiльняє мiнiстрiв. А ще - пiдписує закони i має право помилувати засуджених. Це здається, й усе. Втiм, незважаючи на вiдсутнiсть реальної влади, люди президента люблять i поважають. Для них вiн - обличчя Нiмеччини.
Хорст Кьолер iмпонує нiмцям, якi вважають: головна проблема НIмеччини - економiчнi негаразди. Вiн "на ти" з цифрами i може вивести країну з затяжної рецесiї. Кьолер подався вивчати економiку одразу пiсля закiнчення школи. Попрацював у науково-дослiдному iнститутi i пройшов непогану практику в мiнiстерствi економiки в Боннi. У 81-му Кьолера запросив на посаду референта прем'єр землi Шлезвiг-Гольштайн.
I пiшло-поїхало. Талановитого економiста примiтив канцлер Гельмут Коль i призначив його своїм радником. Кьолер розробляв угоди про спiльний економiчний простiр i єдину валюту пiд час об'єднання двох Нiмеччин, брав участь у переговорах про заключення європейського пакту стабiльностi i зростання. В 1993 вiн - президент нiмецького об'єднання Ощадкас, у 2000 - голова МIжнародного Валютного Фонду.
Напередоднi виборiв Кьолер перебрався до Берлiна i остаточно завоював серця нiмцiв. ВIн їздить у громадському транспортi i вивчає столицю. А в газетах нещодавно з'явилася стаття - у кандидата у президенти проблеми. Йому вiдмовили у пiдключеннi до стiльникового зв'язку, через те, що вiн не встиг прописатися у Берлiнi.
Втiм, результати виборiв залежать не вiд симпатiй громадян, i навiть не вiд харизми i досвiду кандидатiв. Главу держави у Нiмеччинi обирає федеральне зiбрання. До нього входять бiльше 1200 членiв - депутати Бундестагу i делегати вiд земельних парламентiв - видатнi полiтичнi дiячi, зiрки культури та спорту. I на фiнiшнiй прямiй все вирiшує партiйна дисциплiна.
