Громадяни Сербiї обирають президента [ Редагувати ]
На Балканах останнiм часом з'ясовувати стосунки за допомогою зброї вже не модно. Але демократичнi процедури приживаються все одно важко. Сьогоднi громадяни Сербiї обирають президента - вже уп'яте. Всi попереднi спроби завершилися безрезультатно - на виборчi дiльницi приходило так мало людей, що голосування визнавали недiйсними. Проте цього разу спостерiгачi переконують, що серби налаштованi рiшучiше.
Аби сьогоднi таки обрати собi лiдера, серби навiть мусили змiнити Конституцiю. Тепер у другому турi на виборчi дiльницi необов'язково має прийти половина громадян з правом голосу. Головне - аби хтось iз кандидатiв набрав бiльшiсть.
Претендентiв двоє - висуванець Сербської радикальної партiї - 52-рiчний Томiслав Нiколiч та лiдер Демократичної партiї - Борис Тадич. Обоє належать до опозицiї, перший - до правої, другий до - лiберально-демократичної. Протягом двох тижнiв, що минули вiд першого туру, Тадич зумiв випередити свого конкурента - вiн згуртував навколо себе весь електорат продемократичних сил, якi за першою спробою не змогли виступити спiльним фронтом.
Борис Тадич, голова Демократичної партiї: "Цi вибори засвiдчили, що тенденцiї до радикалiзацiї Сербiї зникли. Гадаю, радикалiзм нiколи не переможе. Засвiдчили вони й те, що нi уряд, нi правлячi партiї не мають достатньої пiдтримки народу. Демократам треба об'єднатися навколо єдиного кандидата, аби забезпечити подальший демократичний розвиток Сербiї".
Тадич - соратник убитого понад рiк тому Зорана Джинджича - успадкував по ньому не лише керiвництво демпартiєю, а й вельми складнi та непевнi вiдносини з iншим демократичним лiдером, а нинi прем'єр-мiнiстром Сербiї Воїславом Коштуницею. Шляхи Джинджича та Коштуницi - героїв югославської революцiї двохтисячного року - пiшли врiзнобiч, коли перший погодився вiддати Мiлошевiча пiд трибунал у Гаазi. Вiдтодi сербськi демократи рiзко розійшлися у поглядах на те, якою має бути Сербiя.
Прибiчники Джинджича, а отже й Тадич, висловлюються за вступ Сербiї до ЄС i навiть до НАТО, i пiдтримують радикальнi економiчнi реформи. Демократи Коштуницi щодо цього стриманiшi, навiть демонструють певний нацiоналiзм. Але запеклими ворогами Джинджич i Коштуниця стали 2002 року, коли мусили дiлити пост президента Сербiї. Усе це й призвело до того, що два тижнi тому, у першому турi виборiв, нацiоналiст Нiколiч набрав бiльшiсть голосiв. Експерти побоюються, аби в Сербiї не взяли гору сили, що виступають за змiну того курсу, яким Сербiя йшла пiсля повалення режиму Мiлошевiча.
Нiколiч наголошував, що демократи за час свого перебування при владi так i не витягли країну з економiчної кризи, а його електоратом став найбiднiший прошарок населення. Вiн також знову пiдняв на щит гасло "Великої Сербiї" - до якої, на його думку, мають увiйти сербськi землi Боснiї, але вже без нової вiйни. Домагатиметься вiн i вiдновлення контролю Белграда над Косовом. У разi ж низької активностi виборцiв (як це бувало й ранiше) - переможе саме вiн, Нiколiч: його електорат - згуртованiший, нiж у демократiв, якi сьогоднi хоч i об'єднуються, та лише тактично, аби не пустити до керма влади радикалiв. Адже й у парламентi Сербська радикальна партiя має найбiльшу фракцiю.
А коалiцiйному урядовi меншостi Коштуницi не позаздриш, якщо крiм радикальної опозицiї у Скупщинi, на нього тиснутиме i нацiоналiстично налаштований президент. А вiн у Сербiї має право розпустити парламент. Отож, Нiколiч вже погрожував Коштуницi зробити це одразу пiсля своєї перемоги 27 червня. А з iншого боку - запропонував йому об'єднатися проти Тадича.
Томiслав Нiколiч, представник Сербської радикальної партiї: "Настає час чесних людей в Сербiї, якi мають порвати з кримiналом. Я вважаю Коштуницю чесним, i ми повиннi дiяти спiльно".
Коштуниця не зрадив демократiв, а пiдтримав таки Тадича. Проте i перемога останнього не обiцяє сербам полiтичного спокою. Адже невiдомо, чи змириться Коштуниця з тим, що саме Тадич - однодумець Джинджича - буде у Сербiї "бiльшим демократом", нiж вiн сам. Чи не розпадеться його квола коалiцiя, яка, проiснувавши лише 100 днiв пiсля грудневих парламентських виборiв, так i не змогла нi протистояти радикалам, нi заручитися довiрою спiвгромадян? Ймовiрно, що за будь-яких результатiв президентських перегонiв, сербам незабаром таки доведеться знову йти до урн на дiльницях, аби голосувати вже на позачергових виборах до парламенту.
