Питання без відповідей [ Редагувати ]

Ця територiя - не спустiлий лiс. Колись, багато рокiв тому, тут улiтку вiдпочивали школярi - був пiонерський табiр. Узимку зазвичай сюди приїжджали сiм'ями - щоб провести в тишi весь день. Зараз тут вiдпочивають робiтники, котрi будують славнозвiсний автобан "Київ - Одеса". Декiлька рокiв тому колишнiй керiвник цiєї територiї запив по-чорному. Запив, бо не бачив виходу, не знав, що робити - чи вiдновлювати тут дитячий табiр, чи вiддати його за безцiнь вдалим пiдприємцям. Запив ще й тому, що не мав гадки, як вiдродити те, що сам зламав. Проте, не один вiн взявся за голову, бо в Українi закрили бiльше половини дитячих таборiв, якi працювали влiтку, а ще - не меншу кiлькiсть санаторiїв, пансiонатiв та iнших оздоровчих установ лiквiдували або перепрофiлювали.

Заступник мiнiстра охорони здоров'я: "Мы переживали такие времена, когда была опасность, что наши курорты стали приходить в упадок. Этому было несколько причин: спад в промышленности, недостаток денег... И когда Украина приобрела независимость, было очень трудно, а, может, даже было невозможно управлять здравницами, можно было говорить, что мы не могли сами управлять этим хозяйством".

За радянських часiв всi здравницi комусь пiдпорядковували - мiнiстерствам, або вiдомствам. Деякi керувалися розпорядженнями обласних, або мiсцевих рад. Тому робота їхню роботу було чiтко визначено вiдповiдними iнструкцiями та розпорядженнями.

Заступник мiнiстра охорони здоров'я: "Сегодня можно говорить, что законодательная база, может, и не совсем достаточна, но она дает возможность работать в этой сфере. Кроме того, в соответствии с законом " курортах", мы не можем их приватизировать или менять сферу деятельности. Они должны исполнять свое назначение".

Це тепер не можна так робити - приватизовувати чи мiняти сферу дiяльностi. Бо зараз нiхто не може сказати, завдяки чому й куди подiлися декiлька десяткiв санаторiїв, котрi колись були пiдпорядковуванi тiльки Мiнiстерству охорони здоров'я.

Заступник мiнiстра охорони здоров'я: "Если говорить о тех здравницах, которые подчинены Минздраву, то это, в основном - детские здравницы. В советские времена у нас в подчинении было больше 60 санаторно-курортных заведений. Ответить на вопрос, куда делись остальные - а у нас осталось их 38 - трудно. Но все они работают".

За останнi 10 рокiв не перепроданими, не перепрофiльованими i не закритими залишаються трохи бiльше половини всiх українських здравниць. Таємниця проста: їхнi директори й головнi лiкарi з пiдлеглих якоїсь колишньої установи стали справжнiми адмiнiстраторами - тими, хто взмозi самостiйно не тiльки керувати, а й заробляти грошi. I на життя, i на оновлення баз вiдпочинку. Iншi - тi, хто звикли бути пiдлеглими - вимушенi були пiти. Або - зробiмо таке припущення - саме вони стояли на порозi збанкрутiння чи перепродажу керованих ними установ лiкування чи вiдпочинку.

Заступник мiнiстра охорони здоров'я:  "Но мы являемся свидетелями того, что многие здравницы поднимаются: Трускавец, Крым, Одесса... За последние 10 лет сформировалась законодательная база. Как раз отсутствие законодательной базы явилось тем, что внесла в деятельность этой сферы довольно непонятные вещи на то время".

Розмежування понять "лiкувальний вiдпочинок" i власне "вiдпочинок" стало головною проблемою Мiнiстерства охорони здоров'я України. Ще в двi тисячi другому роцi там створили Департамент курортiв, в якому мали працювати 54 держслужбовцi. Проте департамент цей так i не з'явився. Не з'явився не тому, що хтось дуже не хотiв додаткових витрат бюджетних коштiв на чергових нахлiбникiв, а, скорiше за все тому, що Мiнiстерство охорони здоров'я не порозумiлося з Державною туристичною адмiнiстрацiєю України, яка, безперечно, повинна була б спiвпрацювати з лiкарями. Останнi твердять: звичайний вiдпочинок не є вiдпочинком лiкувальним.

Заступник мiнiстра охорони здоров'я: "14 должностей все-таки передали Турадминистрации, 6 оставили в Минздраве. Учитывая то, что должна исполнять эта структура, поделенная пополам, сегодня отрасль плывет сама по себе - я имею в виду все санаторно-курортную отрасль государства. Мы успешно справляемся с управлением детских санаториев, которые находятся в подчинении Минздрава".

До санаторiю не поїдуть тi, хто звик лише вiдпочивати. Та й нащо курортникам лiкування, коли вони прагнуть вiльно проводити час. Iнша справа - санаторiї. Там не розгулятися. Проте й ефект вiд перебування там набагато бiльший. У мiнiстерствi кажуть, що головне на сьогоднi те, що збережено чимало дитячих здравниць.

Заступник мiнiстра охорони здоров'я: "Единой серьезной проблемой является нехватка профессиональных кадров, ресурсов, которые использовались в оздоровительных учреждениях. И, если сравнивать с 2000 годом, то выплаты не превышали 50-60%, а сейчас 100% от плановых показателей бюджета на оздоровление полностью финансируются".

У мiнiстерствi люблять говорити про позитивнi показники в роботi. Ось один iз них: харчування в дитячому санаторiї проводили з розрахунку 6 гривень на день, зараз - 14. Це в той час, коли головнi лiкарi можуть заробляти додатковi грошi на вiльному продажу путiвок. Проте тих, хто без будь-яких проблем у пiк сезону самостiйно змiг придбати собi лiкування не так багато. Трапляється так, що тi ж головнi лiкарi, хоча номiнально й можуть розпоряджатися продажем путiвок, але змушенi вiддавати найкращi мiсця за вказiвкою згори. Коли не залишається кращого, вiддають все що є. А ще й таке: бiльше половини примiщень мiнiстерських оздоровниць збудовано наприкiнцi 19 - на початку 20 столiть. Керiвники й радi були б покращити умови вiдпочинку, але податки не дозволяють. Проте, бажаючих оздоровитися стає дедалi бiльше. Щорiчно в санаторiях мiнiстерства тiльки дiтей побувало близько ста п'ятдесяти тисяч - це в 4 рази бiльше нiж у двотисячному роцi. Тому, щоб оздоровницi працювали не на обладнаннi шiстдесятих рокiв, як вважають у мiнiстерствi, потрiбно прийняти закон "Про курорти".

Заступник мiнiстра охорони здоров'я: "А то, что находится в моем подчинении - то, что я ощутил - вплоть до служебных расследований - я понял, что это очень большие объемы работ. И мы думаем, что скоро будет принято решение, в котором руководить курортной отраслью Украины будет управлять та структура, которая предусмотрена Законом "О курортах" Украины".

Кажуть, можна збiльшити кiлькiсть санаторних закладiв. Але тодi, звiсно, дуже зменшиться якiсть лiкування - тi кошти, якi зараз достаються 38-ми оздоровницям Мiнздраву, будуть перерозподiленi мiж ними i новими закладами. Цiна такого оздоровлення стане нiякою.

Заступник мiнiстра охорони здоров'я: "Если на это не будет ресурсов, то можно только представить, во что превратятся эти санатории. Я боюсь использовать неподходящее слово, но это будет не здравница, а казарма для пребывания со всеми ограничениями, которые могут появиться в результате ограничения ресурсов".

Через сезоннiсть роботи, кажуть у Мiнiстерствi охорони здоров'я, сьогоднi неможливо надати повну самостiйнiсть, наприклад, багатьом кримським санаторiям. Не виживуть вони взимку. Але iдею надання самостiйностi розглядають уже не один рiк. Та поки марно - треба повнiстю переглянути чимало законiв та пiдзаконних актiв.

Заступник мiнiстра охорони здоров'я: "Я хочу сказать, что вообще в системе охраны здоровья не могу понять, что такое учреждение, которое удерживается за счет бюджета. И исходить из того, что санаторий - содержанка на чьих-то плечах, то надо откинуть такой подход, чтобы он был для всех понятен - для граждан, для тех, кто предоставляет услуги и для тех, кто выдает эти гарантии - власть и местные органы власти".

Тепер усi головнi лiкарi санаторiїв - це менеджери-самоуки. Наш спiврозмовник вважає, що сьогоднi професiя менеджера не менш потрiбна, нiж професiя хiрурга. Суспiльство має прийти до того, щоб кожен виконував власнi функцiї: менеджер - керував, лiкар - лiкував. Звичайно, це в iнтересах усiх - i пацiєнта, й органiзацiї, де працює менеджер.

Заступник мiнiстра охорони здоров'я: "И если руководитель на месте может дополнительно привлечь деньги на путевки с целью улучшения условий отдыха, то это нормальный поход".

Власне, i той керiвник, який виношує iдею вiдродження дитячого вiдпочинку в цьому мiстi - поруч з автобаном - людина небайдужа. Проте, чи все в нього вийде так, як вiн задумав? Чи не знайдуться особи, в яких достатньо грошей для того, щоб перекупити цю територiю задля будiвництва чергового, елiтного, "оазису вiдпочинку"? Питань поки що бiльше, нiж вiдповiдей.