Бундестаг прийняв Європейську конституцію. Думку народу не питали. [ Редагувати ]

Показово, що позицiї Росiї i Сполучених Штатiв у оцiнках подiй в Узбекистанi майже збiглися. Вони фактично пiдтримують Iслама Каримова. Натомiсть засудили дiї узбецької влади захiднi європейцi. З одного боку, це стало свiдченням рiзницi в пiдходах до зовнiшньої полiтики. З iншого, кажуть деякi експерти, рiч у тiм, що ЄС поки не перетворився на самостiйного суб'єкта геополiтики. Станеться це в лiпшому разi пiсля реформування ключових структур Союзу та механiзмiв ухвалення рiшень вiдповiдно до нової конституцiї. Щоправда, i цього документу остаточно досi не прийнято. Ратифiкували його наразi лише шiсть країн - Грецiя, Угорщина, Iталiя, Словаччина, Словенiя та Латвiя. Так би мовити, у процесi - Австрiя, Бельгiя, Iспанiя та Нiмеччина.

На вулицях нiмецьких мiст ви не зустрiнете плакатiв, що закликають проголосувати за європейську конституцiю. По телебаченню не побачите рекламних роликiв з поясненнями. Не знайдете агiтацiйних листiвок. Вас, якщо ви громадянин Нiмеччини, нiхто не переконуватиме вiддати свiй голос.

Адже вiн тут нiчого не важить.

Нiмецький Бундестаг. Звичайне собi пленарне засiдання. Знизу - депутати. Згори - вiдвiдувачi. Останнiх, як завжди, заводять невеличкими групами i дозволяють поспостерiгати за народними обранцями хвилин зо 30. Хоча можна спробувати розгледiти парламентарiв i з даху, якщо дуже постаратися. А якщо дуже прислухатися, можна почути, про що власне йдеться.

Герхард Шрьодер, федеральний канцлер Нiмеччини: "Завдяки європейськiй конституцiї, Європейський союз стане демократичнiшим та ближчим до людей".

Йошка Фiшер, мiнiстр закордонних справ Нiмеччини: "Сподiваюся, що тепер звичайнi громадяни отримають бiльше прозоростi".

Полiтики переконували самих себе, що пiсля ухвалення Європейської конституцiї пересiчному бюргеровi житиметься лiпше, тому що це - "логiчний розвиток європейської iсторiї". У свiдки нiмецькi полiтики запрошували ледь не всiх видатних дiячiв минулого.

Ангела Меркель, голова ХДС: "Ратифiкацiя цiєї конституцiї на початку XXI столiття сьогоднi в Нiмеччинi, пiсля прикладу, що його подали Австрiя та Словаччина, це черговий iсторичний крок".

Блакитнi картки - за, червонi - проти. Останнiх усього 23. Звичайним громадянам пояснили, за що проголосували їхнi обранцi лише потiм, по телевiзору. Мовляв, європейський парламент тепер буде справжнiм законодавчим органом, а не дискусiйним клубом, як ранiше. Рiшення в ЄС ухвалюватимуть за принципом подвiйної бiльшостi, а люди, якщо їх набереться вiдразу мiльйон, зможуть запропонувати розробити якийсь закон. Але натомiсть, звичайно, нацiональнi парламенти певнi повноваження втратять.

Петер Гаувайлер, депутат вiд ХСС: "Це недобрий день. Полiтики в Нiмеччинi проштовхують конституцiйну угоду, щоб подати приклад  народовi Францiї, але водночас позбавляють волевиявлення власний народ".

Депутат Петер Гаувайлер двiчi позивався до конституцiйного суду, щоб останнiй дозволив нiмецьким громадянам висловити свою думку на референдумi. Двiчi суд пояснював - конституцiя Нiмеччини такого не передбачає. Коли 1949 ухвалювали основний закон ФРН, iз огляду на вiдомi iсторичнi подiї зауважили - народ Нiмеччини може помилятися.

Хай живе референдум - повторювали французи, котрi прийшли до стiн Бундестагу поштовхати синiй м'ячик iз написом YES. Їх пригощали шампанським i вмовляли вчинити так, як нiмецькi депутати. Дехто скандував NO, споглядаючи на нiмцiв зi спiвчуттям, але вiд шампанського не вiдмовлявся. Бiднi нiмцi, написала французька "Libration", вони вiдмовилися вiд справжнiх баталiй. Таких, що їх не було вiд часiв ухвалення Маастрихтської угоди.

Кристiан Веннiнг, голова об'єднання молодих європейських федералiстiв: "Ми говоримо "дякую" парламентарям, за те, що вони зробили в залi. I хочемо, звичайно, щоб i Францiя сказала "так".

Штефан Лiнднер, органiзацiя ATTAC: "Ми стоїмо тут не тому, що маємо щось проти Європи. Навпаки - ми вельми непокоїмося за її долю".

Не переймайтеся, заспокоювали полiтики. Тiєї конституцiї - усього 50 сторiнок нового тексту, а решта - документи, що й до того iснували. I не конституцiя вона насправдi, а лише - конституцiйна угода. Основнi закони країн ЄС i далi дiють.

Не переймайтеся, казали французи, у Європейської конституцiї є ще всi шанси вiдiйти в небуття. Якщо якась iз 25 країн - примiром та ж таки Францiя, чи Нiдерланди - її не ратифiкує. Хоча, не вiдкидають, що рокiв за 5 знову з'явиться щось схоже на основний закон ЄС. Без нього, твердять полiтологи, назагал, можна. Але лiпше все ж iз ним.