Старшина "взяв на себе" понад 20 осколків, рятуючи журналіста на передовій [ Редагувати ]

Під час чергового ворожого обстрілу в червні 2015-го Віталій Іванович з позивним "Бубен" накрив собою журналіста Геннадія Вівденко, чим врятував йому життя, а сам потрапив у шпиталь з пораненням. Минуло понад п’ять років і вони знову зустрілися тут, на передньому краї російсько-української війни.

"Третього червня 2015 року до нас приїхали журналісти з кількох центральних каналів, - розповідає Віталій Іванович. - Вони тоді частенько у нас бували, бо ділянка в районі Луганського була досить напружена. По нас ворог гатив з усього, і ми особливо не перебирали, з чого відповісти їм... Командир роти розподілив кореспондентів по різних ВОПах. Мені дісталися хлопці з "Інтера". Ще подумав: "Добре, хлопці попалися, а не дівчата. Цих хоч копняками в разі чого штовхатиму! З кореспондентками так собі не дозволю". За мить почув кілька виходів "кабанців" (міна калібру 82 мм. - Авт.). "Бігом за мною, в укриття!" – закомандував я. Хлопці слухалися, не відставали", - розповідає "Бубен".

Військовий продовжує: "Гуп… зовсім поруч!.. Я не вагаючись накрив собою того, хто був ближче - кореспондента. Оператор був трохи далі від розриву. Потім вже нічого не пам’ятав. Оговтався, коли мене у Бахмуті у вертоліт несли… Єдине, що спало на думку, коли отямився, спитав у хлопців чи журналісти живі. А вони звідки знали! Та заспокоювали, казавши: "Та живі, живі твої журналісти. Про себе думай і тримайся!".

За той героїчний вчинок командування бригади представило старшину до державної нагороди. Так Віталій Іванович став кавалером ордена "За мужність" III ступеню.

Повну історію героїчного вчинку військового можна прочитати тут.