Найменша волонтерка: 5-річна дівчинка збирає на тепловізори для ЗСУ [ Редагувати ]

Дрони, зарядні станція, біноклі - і все це українські військові отримали завдяки 5-річній миколаївській волонтерці. Дівчинка допомагає армії з перших днів великої війни. Розпочинали з мамою зі смаколиків для бійців на блок-постах, а вже до Дня Незалежності оголосили збір на придбання тепловізорів. Як діти у прифронтовому місті наближають перемогу над окупантами, розкаже Марина Михайловська.

Тривогу знято, тож - знову можна стати до роботи. Вероніка разом з колегами волонтерського центру збирає набори для переселенців.

Тут щодня вимушеним біженцям видають постіль, харчі, питну воду і ліки. Але основні зусилля - все ж - на допомогу українським воїнам. 5-річна дівчинка - рівноправна учасниця великої волонтерської команди.

Ірина, волонтер:

В основном она берет на себя должность СММ-щика, общается с журналистами, приводит к нам в гости журналистов. Принимает участие в мероприятиях от имени нашего центра. Вероника - это лицо нашего центра.

Бійці часто звертаються до центру за допомогою. Військові девайси - недешеві. І гроші на них, зокрема, допомагає збирати 5-річна Вероніка. У соцмережах її вже добре знають, як найменшу волонтерку Миколаєва і залюбки донатять. Придбане Вероніка намагається передати із рук у руки.

Володимир Алєксєєв, представник громадської організації:

В неї є своя картка навіть волонтера. Вона коли на передовій, туди, куди її пускають. В неї є форма. Все по справжньому. Все по-справжньому, да? - Да!

Завдяки донатам ця волонтерська команда вже відправила на передову біноклі, дрони, зарядні станції. Днями оголосили новий збір. Дівчинці хоч поки і важко вимовити складні військові терміни, однак вона добре знає, для чого люди мають їх купити.

Вероніка Рагозіна, наймолодша волонтерка Миколаєва:

Ми зараз збираємо на ще одну станцію та на тепловізор.  Тепловізор потрібен воєнним вибивати ворога.

Миколаїв ворог обстрілює з перших днів війни. З початку Вероніка лякалася вибухів. Зрозумівши, що на блок-постах наші захисники, дівчинка залюбки стала їздити разом з мамою до них з власною випічкою. Потому власноруч виготовляла і продавала мотанки на потреби ЗСУ.

Наталія Рагозіна, волонтерка:

Вона дуже вірить ЗСУ, вона їх обожнює. Кого вона бачить військових, вона так їм довіряє. Вона приїздить на пости, коли паски роздавала, вона: хлопці, я вам смаколики, ви мені перемоги будь ласка. Вона дуже в них вірить.

З рідного Миколаєва родина виїжджати не збирається. Більше того, тепер ще й стали розвозити гуманітарку у навколишні села, які потерпають від ворожих обстрілів.

Наталія Рагозіна, волонтерка:

Я хочу, щоб своїм прикладом показала, що нема границь вікових, що всі можуть працювати. Всі: від такого віку і до старих людей. Вона подає приклад.

Дівчинка не має змоги зараз ходити в улюблений дитячий садок і на танці, її друзі роз'їхалися. Весь свій час Вероніка віддає волонтерству. Її мама переконана, хоч в маленьких українців і вкрали дитинство, але на них очікує чудове вільне майбутнє.

Вероніка Рагозіна, волонтерка:

Україна має бути незалежна. Тому що Україна сильна.