Маніакальний синдром [ Редагувати ]

Нещодавно апеляцiйний суд Запорiзької областi винiс вирок "бердянському маніяку" Руслану Хамарову - довiчне ув'язнення. Нагадаю вам, що його звинувачували у вбивствах одинадцяти жiнок. Протягом трьох рокiв Хамаров ховав своїх жертв на власному подвiр'ї - у криницi. Але це iнша iсторiя, яку ми вже розповiдали. Сьогоднi, мова пiде про iншого манiяка, котрий, до речi, теж дiяв на територiї Запорiзькiй областi. За кiлькiстю знищених людей вiн перевершив навiть росiйського Чiкатiло. Саме у ці хвилини, коли ви дивитесь програму, правоохоронці працюють над злочинними епізодами - вбивствами та зґвалтуваннями, які скоїв нелюд, про якого піде мова далі. Їх кількість вже перевищила шість десятків.

14 вересня. 2003 рiк. Мiсто Пологи Запорiзької областi. До мiського вiддiлу мiлiцiї з заявою про зґвалтування доньки звернулося подружжя Пiдгорних. Вони розповiли, що Ользi зателефонували друзi i запросили на дискотеку.

Антон Таран - прокурор-криміналіст відділу криміналістики прокуратури Запорізької області: "Она направлялась к своим друзьям, сзади на нее напал мужчина, придушил ее и изнасиловал. Ну, данная девушка, благодаря случаю осталась жива, но этого мужчину она не видела, и никаких примет дать не смогла."

19 листопада 2003 року майже в центрi мiста була знайдена мертвою неповнолiтня дiвчина. Її тiло знайшли бiля трансформаторної будки. Смерть настала внаслiдок механічної асфiкцiї, iншими словами - Свiтлану просто задушили. А вже пiсля - зґвалтували. Ця iнформацiя, надана експертами, навела на думку, що у Пологах з'явився манiяк. Правоохоронцi одразу почали з'ясовувати - з ким зустрiчалася Свiтлана в останнє. Можливо, хтось з цих людей взагалi став свiдком злочину. I справдi - марно часу не згаяли. Кiлька мешканцiв бачили дiвчину приблизно за годину до вбивства. А один чоловiк розповiв, де i як знайшов тiло.
 
Свідок: "в полдесятого утра была вот такая хорошая погода. Я вышел в Приватбанк, а знакомая моя - Валентина Лупырь шла оттуда, а я шел в Приватбанк, и мы вот здесь стали и начали разговаривать. А она говорит: "а что это вот там такое железом прикрыто?" Подошли, глянули - лежит женщина прикрытая железом, она сразу побежала, позвонила и приехала сразу милиция."

Мiлiцiонерам дiйсно було над чим попрацювати. Це вбивство набуло величезного резонансу i розкривати його необхідно було одразу, як то кажуть, по гарячих слiдах. Адже, як вважали оперативники, Свiтлана - не остання жертва манiака.

На жаль так i сталося. Наступною було вбито Олену Кириченко. Її тiло знайшли 20 травня 2004 року у рiчцi. Але нi у той день, нi наступного i, навіть, за тиждень зiбрати хоч якусь корисну iнформацiю щодо цього злочину правоохоронцям не вдалось. Нiхто у той час бiля мосту не проходив i не проїжджав, тим бiльше не бачив Олену у супроводi незнайомця.

Як розказала подруга Олени, вони разом поверталися додому. Перед мостом - розпрощалися. Більше Олену ніхто не бачив. А 21 листопада скоїв новий злочин. Тіло дев'ятнадцятирічної Юлiї Литвинович правоохоронці знайшли у лiсопосадцi. Як встановила судмедекспертиза, дівчину теж спочатку задушили, а потiм згвалтували. і знову жодної зачiпки. У всі областi, що розташовані поруч iз Запорiзькою, вирішено направити спецiальнi запроси. Коли отримали відповіді, ситуація дещо прояснилася. Виявилося, що подiбнi злочини зафiксованi також на Днiпропетровщині.

Поки мiлiцiонери аналiзували усi подібні вбивства, що сталися останнiм часом, у мiськвiддiл мiлiцiї звертається дiвчина, яка також стала жертвою сексуального насилля. Це сталося на городi, де вона вона поралася з самого ранку. Правоохоронці, котрі прибули на мiсце пригоди, одразу почали з'ясовувати усi деталi.

Потерпіла: "Я приїхала на город бiля часу. Бачу десь через чотири городи iде мужик якiйсь, iде вiн i начинає скашувать чужими огородами. Вiн потом начав рвать у мене траву, помагать... Спросив як мене звать, я йому i отвiтела як воно i єсть... Я почала перепалювать цибулю, вiн попросив води, я йому дала, i вiн дальше пiшов полоть, я начала собираться додому i вiн питає - коли фасолю? Я сказала - завтра, ну начала прикиплять сапку на велосипед. Там возле сусiднього огорода кабачки лежали, i вiн менi начав давать кабачки, я сказала, що не нада, дома єсть, я рiшила пакет покласти з цибулею на багажник, i не було чим закрепить i вiн повiшав на руль. І помню, що воздуха не хватало, i все. І потом очнулася,  все було порване."

Таким чином, оперативники дiйшли висновку, що усiх своїх жертв манiяк намагався задобрити. Входив у довiру, намагався допомогти, словом, робив усе, аби визвати до себе повагу. Тодi людина почувалася, нiбито, у безпецi. Але вбивця не знав, що дівчина залишилася живою. Доречи, саме вона надала спiвробiтникам карного розшуку деякі деталі зовнішності маньяка.
 
Віктор Бондар - начальник УМВД України в Запорізькій області: "Нам помогла и дала нам этот фотопортрет, фоторобот мы составили по ее описанию и это способствовало потом к раскрытию этого преступления. Она видела, какого он роста, рост возраст, выражение лица, это нам было уже хотя бы хоть что-то по сравнению с тем что у нас ничего не было."

До цього правоохоронці діяли ніби навпомацки, ніби шукали чорну кiшку у чорнiй кiмнатi. Тепер можна було працювати  більш активно. З фотороботом у руках мiлiцiонери почали опитувати мiсцевих жителів. У кожен двiр вони заходили з одним i тим самим питанням - чи нiкого не нагадує їм чоловік, зображений на знімку. Але на жаль, поки позитивного результату не було. Ніхто з опитаних зображену людину не знав.

Віктор Бондар - начальник УМВД України в Запорізькій області: тот преступник, он постоянно маскировал себя, он то отращивал усы, то их сбривал, были моменты, когда он даже парик иногда использовал.

Можливо, саме завдяки цьому вiн залишався невловимим. Тим часом у Пологах знову було скоєно аналогічне вбивство. Близько шостої ранку бiля електростанцiї, що поряд iз залiзницею, мiлiцiонери знайшли труп вісімнадцятирiчної Марини Михайленко. Як встановили експерти - дiвчину згвалтували та задушили. На лiвiй руцi зламанi два нігтя, пiд правим оком - синець. Оперативники припустили, що, швидше за все, дiвчина боролася за своє життя. Можливо, це розлютило маніяка, і він почав її бити. Ось по цiй самiй дорозi Марина поверталася додому. А ось тут вона загинула.

Роман Ніколаєнко - прокурор Полог Пологовского района Запорожской области: "Следственная группа, когда выехала на место происшествия, определили, что те же признаки, которые были и при предыдущих преступлениях были на лицо. Также труп был обнажен: на теле были повреждения, которые были характерны для изнасилования."

Жахливi подiї шокували мешканців Полог. До мiстечка приїздить мiнiстерське керiвництво i проводить термiновi збори. Треба нарешті покiнчити зi злочинцем, який наче знущається з правоохоронців. Але наступного дня... нове вбивство.

Віктор Бондар - начальник УМВД України в Запорізькій області: "В этот момент, когда мы проводили совещание, ведь последнее преступление было совершено с первого на второе августа, и , как я сказал, приехал Москаль к нам, а в это время, вот это чудовище, этот маньяк совершает самое страшное преступление у нас по области - убивает эту девочку."

Їй було лише дев'ять рокiв. Спочатку дiвчину розшукували, як без вiсті зниклу. У такому віці дівчатка не часто тікають з дому без серьйозной причини. У Катерини такої причини не було, а тому - мала повернутися додому. Ввечері малеча не з'явилася і правоохоронцi припустили, що її вбито. Трохи згодом, вони дізнаються, що того дня маньяк купався з Катериною в рiчцi. Там і скоїв злочин. На мiсце пригоди виїхали водолази.

Віктор Бондар: "Нам никто не ставил никаких сроков, 3 августа к нам приехал Москаль, вот по этому маршруту, как сегодня с вами я иду, тоже с ним прошлись 3 числа, я должен заметить, что не было никаких фактов, чтоб нам ставили временные сроки, этих сроков не было, лично я поставил себе такой срок - если я в течении ближайшего месяца не раскрою, а если не дай Бог в процессе ближайшего месяца совершится убийство, я готов был написать рапорт об увольнении."

Вбивство Катерини для маньяка стало останнім. Згодом його було затримано. Під час допитів з'ясувалося, що географiя його злодiянь не обмежувалася Запорiзькою та  Днiпропетровською областями. Свій кривавий слід він залишив також у Криму, на Харкiвщині, та у Росії. Маніяк приїхав до України iз росiйського мiста Павлоград, де почав скоювати вбивства ще 1983 року. Тодi їх розкриття зайшло у глухий кут. Пiзнiше - оселився у Пологах Запорізької. На сьогодні мiлiцiонерам вiдомо про 67 епiзодiв злочинів. Тобто на його рахунку більше життів, ніж набрали Онопрiєнко та Чiкатiло. Змогли оперативники знайти і вiдповiдь на питання - як вбивці вдавалося не залишати за собою слiдiв i так довго уникати покарання. Як з'ясувалося, затриманий колись працював у правоохоронних органах і не будь де, а у експертно-криміналістичному відділенні, а тому легко прораховував кожен крок своїх колишніх колег.

Зараз затриманий дає свідчення. А ми продовжуємо слiдкувати за ходом розслідування і найближчим часом у програмi "Кримiнал" розповімо про скоєні злочини та затримання нелюда більш докладно. Слiдкуйте за нашими анонсами на телеканалi "Інтер".