Рибальські сітки та морські прожектори працюють на військові задачі (відео) [ Редагувати ]
Рибальські сітки та морські прожектори. Вигадливі одеські волонтери знаходять нові засоби, щоб допомогти підрозділам протиповітряної оборони захистити техніку та збивати ворожі безпілотники. Методи досить незвичні, проте вже дали реальні бойові результати.
Як мирні прилади працюють на військові задачі, бачили наші кореспонденти.
Цей морський прожектор - один із сімдесяти, котрі волонтери відправляють на фронт, щоб допомогти бойовим групам збивати ворожі безпілотники.
Досягти такого успіху в темряві - значно складніше. А останнім часом ворог переключився саме на нічні атаки. Тож, перед конструкторами постало завдання: підібрати таке мобільне освітлення, що дозволить не тільки розгледіти безпілотник у темному небі, а й супроводжувати його протягом часу, необхідного для збиття. Виявилося: це не просто.
Андрій Косяк, співзасновник волонтерської конструкторської групи:
Багато вузьких прожекторів можуть втратити "Шахед", він все ж таки досить швидко рухається, 200 кілометрів за годину. Вузьким променем - тяжко знайти, широким - можна не дістати до цілі.
Після численних тестів технарі зупинилися на корабельних прожекторах, які мають подібне призначення.
Андрій Косяк, співзасновник волонтерської конструкторської групи:
Це прожектор, що має стояти на марині для виявлення людини, яка впала за борт. У бурхливому морі можна знайти людину за кілометр, голову людину у воді - з кілометра.
Прожектори вже пройшли бойові випробування: з 1000 метрів дозволяють "вести" "Шахед" у нічному небі. Тож, десятки приладів разом із беззвучними мобільними зарядними станціями відправили у підрозділи. А в офісі волонтерів серед уламків російських ракет з'явився ще один трофей.
Це уламки, де надпис "Руками не чіпати", уламки іранського "Шахеду". Не чіпати руками, бо воно таке, як скловолокно. І потім потрібно мити одразу руки.
Саме тут народилася ідея, як захистити протиповітряні установки від легких безпілотників "Ланцет". Її автор, Геннадій Сульдін, відомий в Одесі як завзятий рибалка.
Виробник стверджує, що 50 кг сом її не порве.
Саме таку сітку Геннадій запропонував розтягнути на металевих стойках на відстані вісім з половиною метрів від об'єкта, який потрібно захистити від "Ланцетів".
Геннадій Сульдін, співзасновник волонтерської конструкторської групи:
Як вона працює. В баражуючих боєприпасах кацапських, на кшталт "Ланцету", немає ніякого запасу міцності. Тобто, це робиться з лайна та гілок, такі літачки на один політ. Оцей безпілотник вагою 12 кілограмів на швидкості 100 кілометрів на годину, коли врізається в цю сітку, то одразу ж ламається.
Коли тонкі крила апарату ламаються, спрацьовує підривник.
Геннадій Сульдін, співзасновник волонтерської конструкторської групи:
Він підривається. І замість підриву в локаторі чи зенітно-ракетному комплексі, він підривається в сітці, на безпечній відстані понад 8 метрів.
Геннадій каже: до ідеї поставилися трохи скептично. Поки тиждень тому вона не врятувала два радари під час масованої атаки "Ланцетами" по протиповітряній обороні Півдня. Тепер волонтери збирають гроші на кілометри рибальських сіток, щоб захистити обладнання ППО. Кажуть: допомога протиповітряній обороні в пріоритеті, адже це головна ціль ворога.
Євген Ляшан, президент благодійного фонду:
Російські терористи в першу чергу б'ють по засобах протиповітряної оборони, які захищають нас з вами від того мотлоху, що на нас летить. Ми вимушені просто зосередити всі свої зусилля на тому, щоб зберегти все, що в нас наявне, що може захистити наше повітря від цього російського сміття.
А ще технарі звертаються до українців з проханням: повідомляти про рашистські ракети та безпілотники у повітрі через мобільний застосунок єППО. Особливо тих користувачів, хто мешкає у невеличких селах. Адже ворог прокладає для атак щоразу нові, складніші маршрути.
