Досі невідомо, скільки нафти і газу біля берегів України [ Редагувати ]

Скільки нафти і газу біля берегів України? І коли "чорне золото" з вітчизняного шельфу нарешті перестане бути просто "корисною копалиною"? Ці питання експерти знову і знову задають уже кілька місяців - відтоді як Міжнародний суд ООН розмежував морський простір між Києвом і Бухарестом і зняв заборону для обох держав на розробку родовищ. Прогнозів багато, але точних даних поки ніхто не оприлюднював. І все через те, що досі пошуки вели лише на невеликій глибині. А дно на 5-ти тисячах метрів і більше - взагалі не досліджували. Утім, саме там і можуть бути величезні поклади нафти і газу. Щоб зрозуміти українські перспективи, - "Подробиці тижня" вдалися до експерименту. Ми знайшли ділянку морського дна, майже ідентичну "українській частині шельфу", що біля Зміїного. Там і глибина однакова, і навіть кордон пролягає просто над родовищами. Ця територія - на іншій частині земної кулі, - в Мексиканській затоці. І там давно і активно видобувають нафту, застосовуючи "космічні технології". Як виявилося, - знають там і про поклади корисних копалин у Чорному морі. Але розповідати не поспішають. Чому? - знає Дмитро Анопченко:

Спеціальні окуляри та величезний екран. Ось так зараз шукають нафту і газ у Х'юстоні - в штаб-квартирі нафтового гіганта "Шелл". У кімнаті віртуальної реальності ми зараз сидимо на місцях, де зазвичай збираються геологи, інженери і топ-менеджери компанії. У цій системі - террабайти інформації. Дані, зібрані з космосу, суші та з-під води. В результаті просто перед очима - об`ємні картинки будь-якої ділянки морського дна по всій земній кулі. Хай на якій глибині вони розташовані, їх можна роздивитися зблизька. Ось тут червоним кольором позначена нафта. У системі є і дані щодо українських запасів чорного золота. Але коли ми попросили показати, скільки його і де воно залягає, отримали відмову. Мовляв, комерційна таємниця. Завдяки віртуальним пошукам фахівці одразу визначать - де краще бурити свердловини.

Рейн Волсман, розробник системи віртуальної реальності:

- 20 років тому всі розрахунки робили за допомогою олівців та карт. Але зараз - з комп`ютерами і неймовірними обсягами інформації - ти абсолютно чітко бачиш - що там, під землею, на величезній глибині.

Усі дані з супутників, кораблів і мільйонів підводних датчиків цілодобово надходять сюди - у головний центр стеження. Доступ до цього приміщення мають лише кілька фахівців. З міркувань безпеки тут навіть вікон немає. Замість них - величезний монітор, на якому живе зображення з вулиці.

А на цих екранах - "картинка" з нафтових платформ з усього світу. Приміром, зараз на зв`язку із Х`юстонським центром - Мексика, Аляска і російський Сахалін - там якраз бурять свердловину у морському дні. тисячі операцій щохвилини.

Ерік ван Оорт, фахівець із глибоководних нафтових свердловин:

- Якщо ви бачите найменші відхилення і миттєво не реагуєте - одразу виникають величезні проблеми. А їх розв'язання коштуватиме як мінімум кілька мільйонів доларів.

Підводна картинка часто дивує. Ось зараз до глибоководних камер підпливає риба завбільшки з невеличке судно. А цих кадрів й досі ніхто не може пояснити. Морська істота, яку зафіксували камери на глибині понад дві тисяч метрів, в жодній книзі не описана. Що це - і досі сушать голови вчені.

Всі ці технології зараз застосовують на цій морській ділянці у Мексиканській затоці. Умови тут дуже подібні до української частини Чорноморського шельфу - крім того, глибина така сама. Тут - платформи компанії "Шелл" - найбільшого у світі інвестора у нафтогазові проекти.

Ця технологія може бути застосована і в Україні. Чекати результатів порівняно недовго. Кілька місяців триває обстеження території, рік - аналіз даних. Перші нафта й газ піднімають на поверхню - вже за три-чотири роки. Мільярди, вкладені в нові свердловини, повертаються менш ніж за десять років. І потім - десятиліттями приносять чорне золото. Саме тут реалізується наймасштабніший нафтовий проект за всю історію людства - "Пердідо". Ця платформа - заввишки з Ейфелеву вежу. Під водою ховається у десять разів довша конструкція. Свердловини пробурили на трьох тисячах метрів - ніколи ще нафту та газ не діставали з таких глибин.

Дейл Снайдер, керівник проекту "Пердідо":

- Якщо за витратами або за рівнем технологій порівнювати цей проект із запуском космічного корабля чи атомного човна - то тут щонайменше декілька субмарин і кілька шатлів.

Ця морська ділянка подібна до української частини шельфу ще й тому, що розташована на кордоні кількох американських штатів. Так само, як і чорноморські родовища - частково на території України, а частково - Румунії.

Фахівці пояснюють нам одну цікаву деталь. Якщо нафтовий резервуар пробурити в одному місці, з цього боку можна викачати всю нафту - навіть з тієї частини дна, що розташована вже на чужій території. Отже той, хто починає видобуток першим, фактично отримує все.

Віце-президент "Шелла" Рас Форд пояснює нам - тепер його компанія більшість амбіційних проектів реалізує не сама. Часи жорсткої конкуренції між нафтовими гігантами в минулому - і замість того, аби судитися з колегами за спірні ділянки, колишні суперники скидуються грошима. Так, на його думку, має бути і коли почнеться видобуток на українській або на румунській частині шельфу.

Рассел Форд, віце-президент компанії Shell EP Americas:

- У мексиканській затоці в нас багато ділянок, які спільно розробляють кілька компаній. Часто вигідніше і логічніше зібрати всі сили в один підрозділ - і добувати нафту разом, розділивши і ризики, і майбутні прибутки. За нашим прикладом варто об`єднуватись двом сусіднім країнам. Інакше справи не буде - і вони знову сваритимуться за нафту.

Свій новий глибовокодний проект у Мексиканській затоці "Шелл" задумала 13 років тому. Тільки зараз з`явилися технології для його здійснення. Вже наступного року, коли робота буде закінчена, тут щодня отримуватимуть сто тисяч барелів нафти і двісті мільйонів кубометрів газу. Для порівняння - Україна щодня споживає удесятеро менше блакитного палива. Американські нафтовики кажуть - українські перспективи можуть бути такими ж привабливими і розкривають один секрет - більша частина чорного золота у Чорному морі якраз на великих глибинах.

Дмитро Анопченко, Юрій Романюк, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"