Волынский Хатико полгода ждет хозяев, выбросивших его на дороге [ Редагувати ]

"Собача вірність". Підтвердження цього вислову на власні очі побачили жителі волинського села Маяки. Песика викинули з машини, а він ось уже півроку на цьому ж місці чекає своїх господарів. Ніби не вірить, що з ним могли так учинити.

Симпатичний песик із добрими очима лащиться до кожного перехожого, але від зупинки далеко не відходить.

Його називають по-різному: Пушок, Мопсик і навіть місцевий Хатіко. Але на відміну від легендарного Хатіко, який дев'ять років чекав померлого хазяїна, цього собачку з машини викинули його ж господарі.

Олена Богданюк, жителька села Маяки:

- Я почула, як машина зупинилася. Чи то стук був, чи що. Виглянула у вікно, що собака дуже пищала. Побачила, що собачка дуже кульгала, в неї лапка перебита була в крові, вона на зупинці сиділа.

Люди кажуть, три дні він нічого не їв, довго не ступав на задні лапки. Та потроху песик оклигав. Допомогли місцеві жителі.

Ірина Бовченюк, жителька села Маяки:

- Зранку іду на роботу - несу їсти, в обід приходять дівчата. Ввечері у нас ще є сестра в обласній лікарні, їде ввечері з роботи, теж йому купить, щось несе.

Дехто навіть намагався забрати собачку додому.

Тетяна Плюшко, жителька села Маяки:

- Як прийшли забрали із внуком, не могли довго тримати, бо він дуже скавінчав, пищав, ми його назад занесли на зупинку. І, хто би його не взяв, кажуть він затриматися довго не міг.

Лише коли були сильні морози, песик на ніч просився до людей, шкрябався у двері. Але зранку знову біг на зупинку. Повз село Маяки проходить траса і люди нерідко бачили, як із машин викидали собак. Одна з них - Найда, вони уже встигли потоваришувати.

Ірина Бовченюк, жителька села Маяки:

- Є багато собачок, але ця чогось більше нам до вподоби. Хотілося, щоби таки знайшов свою хату.

Тетяна Іванченко, Юлія Саніна, Андрій Гнатюк, Волинська область