Сюжет "Подробностей" помог найти хозяина волынского Хатико [ Редагувати ]
Щасливе завершення історії про вірного друга. Кілька тижнів тому ми розповідали про собаку, який довго чекав господаря на зупинці у волинському селі Маяки. Після нашого сюжету, господар упізнав свого чотирилапого друга і приїхав за ним з Івано-Франківщини.
На приїжджого чоловіка він поки що дивиться обережно. Та господар знає, як звати песика і які у нього звички. Він кладе лапки на коліна хазяїна, і їсть по-особливому, - каже Степан.
Степан Голембйовський, господар песика:
- Він такий скромний. Йому даси їсти, він не одразу візьме, покладе. Хіба що я відвернуся, він може доїдати.
Песик жив на автобусній зупинці села Маяки. Селяни кликали його Пушок, Мопсик і навіть волинський Хатіко. Насправді ж собачку звати Бобик. Як каже хазяїн: песик зник після смерті Степанового дідуся.
Степан Голембйовський, господар песика:
- Він жив у дідуся у селі і коли дідусь помер, казала сусідка, він ходив місяць однією і тією ж стежкою до дідуся на цвинтар. Після місяця ніхто не бачив його.
Про Бобика не було чути майже 5-ть років. Песика впізнав батько Степана після нашого сюжету. Сам Степан за чотирилапим другом із Івано-Франківщини приїздив двічі, - пригадують місцеві жителі.
Тетяна Плюшко, мешканка села Маяки:
- Він відразу поклав на стіл фотографію і сказав: Я відносно песика, що показували по телевізору. Я подивилася фотографію і правда троха схожий на себе. Напевне він у молодому віці був. + пішли ми на ту зупинку, де він мешкав - його не було, до 11 вечора, кругом шукали, але його не було.
Коли Степан приїхав удруге песик знайшовся. Жіночки, що підгодовували собачку та спорудили йому буду з коробки тішаться, що історія завершилася щасливо.
Алла Гресь, мешканка села Маяки:
- Ми раді, що закінчилася ця історія і наш улюблений пес, якого справжнє ім'я Бобік повертається до своїх справжніх хазяїв. Не ті, що його викинули, а ті, що його дуже люблять і чекають. Ми йому бажаємо щасливої дороги і щоби він ніколи не загубився.
Коли Бобика забирали, волинські друзі не забули зробити кілька фото на пам'ять.
Юлія Саніна, Андрій Гнатюк, Волинська область