Як пожвавити роботу iнфраструктури Керченсько-Єнiкальського каналу? [ Редагувати ]

Звичайно, країна живе не лише конституцiйною реформою. Змiна системи влади - насамперед справа полiтикiв. У звичайних громадян свої клопоти. Скажiмо, працiвники Керченського порту минулого тижня звернулися до президента та прем'єра з проханням посприяти пожвавленню роботи iнфраструктури Керченсько-Єнiкальського каналу. Про нього пiд час Тузлинської кризи багато говорили полiтики з обох бокiв кордону. Але напруженiсть спала, вибори в росiйську Думу вiдбулися i про канал майже забули.

Керченська протока. Економiчнi ворота України та Росiї. Тут ще Україна. За три кілометри вiсiмсот метрiв - вже Росiя. Позаду Азовське море, попереду - Чорне.

Щодня тут проходять кiлька десяткiв суден. Українськi та iноземнi кораблi, крiм росiйських, йдуть Керченсько-Єнiкальским каналом - вiн тут найглибший. Росiйськi - паралельним шляхом. Вiн зветься "п'ятдесятим-п'ятдесят другим фарватерами". Ним сусiди почали користуватися лише 2 роки тому, i з тих часiв економлять на оплатi українцям за користування Керченською протокою. Мiжнародним морським правом це дозволяється. Утiм, виникає маса проблем. Перша та найнебезпечнiша: через те що торговi шляхи йдуть поряд i в одному мiсцi майже перетинаються, виникає загроза зiткнення.

Олександр Котовський, начальник Керченського морського торговельного порту: "Эти фарватеры идут параллельно каналу, очень тяжелая обстановка в районе 19 буя, это самое узкое место. Первый такой уже нехороший случай произошел в 2002 году в сентябре, когда произошло столкновение российского танкера с сырой нефтью с турецким сухогрузом, следовавшим в Азовское море. Чудом удалось избежать человеческих жертв, экологической катастрофы: только умелыми действиями капитана турецкого судна".

Бiля Керчi море неглибоке. Максимум 9-10 метрiв. До того ж, течiя сильна, тому протоку доводиться регулярно чистити, аби не замулилася. За радянських часiв, коли море було внутрiшнiми водами однiєї країни, питання де взяти грошi та за чий рахунок чистити дно не виникало. Тепер канал обслуговують виключно українцi, але це справа дорога.

Олександр Гофман, працiвник Керченського морського торговельного порту: "Они идут по своему фарватеру, чтобы не платить соответствующие сборы канальные, которые идут на расчистку... а сейчас идет замуливание канала, а когда у нас будет совместное использование, мы будет вместе и расчисткой и установлением буев заниматься. Это будет выгодно и Украине и России".

Поромна переправа мiж Україною та Росiєю. У старих - двадцятирiчної давнини - картах у цьому мiсцi вказанi цiлих три пороми: автомобiльний, пасажирський та залiзничний. Але останнiй вже 12 рокiв не iснує - старе обладнання ще наприкiнцi 80-х почало iржавiти i його нiхто не мiняв. Поромники тепер возять лише людей та їхнi авто й сумують за часами, коли на день було уп'ятеро бiльше клiєнтiв, нiж зараз.

Микола Каверниченко, директор державного судноплавного пiдприємства ''Керченська морська паромна переправа'': "На данный момент времени есть небольшая грузовая база, под которую целесообразно связать порт Крым и порт Кавказ и сделать железнодорожную паромную переправу через пролив. И наш коллектив поддержит инициативу Керченского морского торгового порта в этом плане, потому что это и работа и жизнь..."

-Вы тоже за совместное использование?
-Да. За техническое и экономическое, взаимовыгодное.

Власне, спiльне користування каналом - рiч швидше технiчна. Для цього рухати кордони не потрiбно. Бiльша його частина як проходила, так i проходитиме українською територiєю. Повз українського ж острова Тузла.

Олександр Котовський, начальник Керченського морського торговельного порту: "Скандал вокруг Тузлы на эту проблему не повлиял, потому что эти разговоры с 96-го года идут и еще тема существовала до скандала и столкновение судов произошло еще до тузлинского вопроса. Просто будет упорядочено и описано в трудовых отношениях, например, взаимодействие российского и украинского Центра регулирования движения судов. А пошлину с российских судов под российским флагом будет получать государственная структура России, администрация портов Темрюк и Кавказ, а с украинской стороны - Керченский морской торговый порт".

Утiм, самостiйно розв'язати проблему самi портовики та моряки не можуть. Вони вже проводили переговори на цю тему на своєму рiвнi й дiйшли висновку, що Керченсько-Єнiкальский канал слiд обслуговувати спiльно. Але рiшення про це мають приймати у столицях.