Герой "Небесной сотни" Игорь Ткачук так и не успел достроить дом [ Редагувати ]

Ми знову і знову згадуємо героїв Майдану. Ігор Ткачук з Івано-Франківщини виховував двох синів і доньку, посадив сад, а от будинок мрії збудувати так і не встиг. Тож за героя "Небесної сотні" сьогодні це роблять його земляки. У рідному селі загиблого - Великій Кам'янці - нову хату зводять майже всім миром. 

- Він був дуже добрий, веселий. Як їхав у автобусі - ніколи не сидів, казав - нащо сидіти як зараз хтось зайде і прийдеться встати.

Щирі та добрі слова про Ігоря говорить не лише дружина, а й просто знайомі. Його називали трудягою і звичайним українцем. Сім'я з трьома дітьми мешкала ось у цій старенькій хатині. Аби назбирати гроші на свій будинок мрії, подружжя періодично їздило на заробітки за кордон. А потім був Майдан.

Марія Ткачук, дружина загиблого:

- Я мушу відстояти майбутнє дітей, бо каже - як я не поїду, не поїде ніхто і нічо не зміниться.

На Майдані Ігор був кілька разів. 10 лютого він приїхав додому, аби відзначити день народження наймолодшого сина Дениска. А через 10 днів загинув під час кривавих подій на Грушевського. Про те, що він був у столиці - рідна мати навіть не здогадувалася.

Ганна Ткачук, мати загиблого:

- Я не знала нічо, ні перший раз ні другий раз - він знав що я не пущу.

Ще на похоронах друзі по Майдану дали слово - втілити його мрію в життя. І дотрималися його. Біля хати кипить робота. Все так, як колись хотів батько, каже старший син Євген, який допомагає у будівництві.

- Підхожу питаю - а нашо того, нашо того? Та й так вчуся.

Зводити дім беруться майже всім селом. Приїжджають навіть незнайомі люди. Гроші від доброчинців будівельники не беруть, просять підсобити матеріалами.

Мирослав Адамський, односельчанин загиблого:

- Давай шутер, давай цемент, підвези води отаке - навіть якщо хтось має гроші, то ми кажемо - от дивися нам треба оплатити і привези, і ми так працюємо.

Вистачає і робочих рук. Односельчанин Володимир Чопик теж був на Майдані. З Ігорем зустрічався нечасто, але допомогти його сім'ї прийшов без вагань. На роботі взяв відпустку за свій рахунок.

Володимир Чопик, односельчанин загиблого:

- Ми разом були на майдані і разом боролись за одну справу, це мій обов'язок допомогти його сім'ї вже тепер.

Наразі всього вистачає - кажуть односельці. У пошуках меценатів сприяє і місцева влада. До кінця року земляки сподіваються здати будинок для сім'ї героя "під ключ".

Ольга Вихованська, Зіновій Афтанас, телеканал "Інтер".