В Ірані не вщухають наймасштабніші за останнє десятиріччя протести [ Редагувати ]

В Ірані не вщухають протести - що є наймасштабнішими за останнє десятиріччя. Внаслідок сутичок мітингувальників з правоохоронцями загинули семеро людей, десятки травмовані. Це останні дані. Народні виступи спалахнули тиждень тому через загибель курдської студентки. Батьки звинувачують у ній поліцію моралі, яка затримала дівчину. Причиною став неналежно зав'язаний хіджаб.

Тож чи можуть жіночі права потіснити одну з найсуворіших ісламських диктатур? Та як звільнення іранського народу може допомогти українцям виграти війну? Розповість Ольга Жидецька.

Іран прокинувся і вирує. Майже тиждень в ісламській республіці запеклі протести. І потужна рушійна сила виступів - жінки.

Усе почалося з того, що 16 вересня поліція моралі затримала 22-річну курдську студентку Махсу Аміні, бо її волосся виглядало з-під хіджабу. У відділку дівчина знепритомніла, а за три дні перебування в комі - померла. Випадки жорстокості й насильства з боку вартових дотримання ісламського дрес-коду - у країні не рідкість. Тож батьки впевнені - їхню дочку забили палицями. Натомість влада стверджує - причиною смерті був серцевий напад. Це обурило спочатку жителів рідної провінції Аміні. Згодом народний гнів охопив більш ніж половину країни.

Сталося в Ірані те, що називається "чорний лебідь". Подія, яка була непередбачувана, але яка стала тригером для масових протестів.

На знак протесту жінки у різних містах спалюють хіджаби та відрізають собі волосся. Жителі масово виходять на вулиці з гаслами проти верховного лідера - "Смерть диктатору".

У деяких районах виступи переросли у масові сутички з поліцією.

Однак ані спецзасоби силовиків, ані арешти не спинили протестувальників. На цих кадрах видно, як натовп кидається на поліцейського.

Влада повідомляє про одного загиблого правоохоронця та ще кількох постраждалих. Є жертви й серед мітингарів. Зокрема, куля поліцейського влучила в голову 10-річної дівчинки. Та протести не вщухають. І цього разу, кажуть політологи, суттєво відрізняються від попередніх, що здебільшого витікали з економічних вимог.

Цього разу це одразу політичні протести. При цьому в провінціях, окрім свободи, люди вимагають ще й місцевого самоврядування, врахування інтересів національних меншин, і тому подібне. На тлі катастрофічних останніх років посухи й серйозних втрат у сільському господарстві та багато чого іншого, на тлі триваючих санкцій проти Ірану збоку Сполучених штатів Америки, ця ситуація справді може перетворитися на революційну.

До всього, за збігом обставин нині країна залишилася без лідера, здатного надати наказ про силове придушення виступів. Президент Ірану відбув на Генасамблею ООН. А верховний лідер аятола Хоменеї - немічний. Тож політологи припускають: нинішня хвиля протестів цілком може, якщо не зруйнувати, то суттєво підірвати зашкарублий ісламістський режим. А це вплине на розклад сил на Близькому Сході. Ручкається з пу і зіграє на руку Україні, адже Тегеран залишається одним з небагатьох впливових партнерів москви.

Поразка іранського режиму, і поразка корпусу вартових ісламської революції, якщо така поразка станеться, вона по суті обрушує всю політику Ірану на Близькому сході. А це значить, наближає катастрофу Башара Асада, це створює передумови для переформатування іранської політики в регіоні, і це посилює позиції тих груп в іранському суспільстві, які виступають проти союзу з росією.

Розв'язка нового протистояння в Ірані, за прогнозами сходознавців, має настати швидко. Її результатом може стати шанс для 80-тимільйонної країни розвернутися у бік прогресу та цивілізації. Або ж диктатура аятол вкотре візьме на себе нові криваві злочини проти власного народу.