Чому НАТО вирішив "не дратувати" кремль і не згадувати Україну? [ Редагувати ]

Учасники саміту НАТО, що відбувається цього тижня, зосередилися на ключовому питанні - різкому збільшенні військових витрат країн-членів. Про це повідомляє The New York Times.
Замість обговорення нової стратегії стримування росії, як очікувалося раніше, увагу зосереджено на виконанні вимог колишнього президента США Дональда Трампа - підвищити оборонні витрати до 5% ВВП, з яких 3,5% мають піти на базові потреби армії. Така цифра є значним стрибком у порівнянні з чинною ціллю у 2%, встановленою у 2014 році.
Або ми витрачаємо більше, щоб зберегти наші суспільства у безпеці, або нам доведеться вивчити російську мову, - раніше заявив новий генсек НАТО Марк Рютте, апелюючи до агресивної політики росії.
Очікувалося, що на саміті буде ухвалена нова стратегія щодо росії, яка мала б змінити підхід 1990-х років, коли рф вважали потенційним партнером. Проте, як повідомляє NYT, цей пункт скасували на прохання Вашингтона, аби уникнути політичного конфлікту з Трампом, відомим своєю двозначною позицією щодо москви.
Скасовано також сесію Ради НАТО-Україна на рівні лідерів. Причина - напруженість у відносинах між Трампом та українським президентом Володимиром Зеленським. Водночас, як зазначає газета, особиста зустріч між ними, ймовірно, все ж відбудеться.
Значно зменшилася і роль самого Зеленського - якщо на попередніх самітах його виступи та позиція України були центральними, цього разу боротьба Києва з рф відійшла на другий план.
Коли Україні чекати членства?
Проект комюніке саміту, за словами джерел The New York Times, не містить згадок про перспективи членства України та Грузії - на відміну від документів попередніх років. Це може свідчити про зростаючу обережність Альянсу щодо офіційного розширення, особливо на тлі майбутніх виборів у США.
Окрім росії, на порядку денному - стримування Ірану та покращення цивільної готовності до війни. Країни-члени НАТО також обговорюють виділення додаткових 1,5% ВВП на модернізацію інфраструктури, медичної системи та засобів реагування на надзвичайні ситуації.
Кінцевий термін для досягнення нових цілей витрат наразі не визначено - за деякими даними, розглядається дата до 2035 року.
Незважаючи на суперечливі теми, головна мета Рютте - зберегти єдність Альянсу і продемонструвати згуртовану відповідь на виклики з боку росії. Але вже зараз зрозуміло: Україна поки не отримає обіцяного місця за столом НАТО.