У Львові провели забіг на підтримку безвісти зниклих військових [ Редагувати ]
Рух замість тиші... В одному з парків у центрі Львова провели забіг, щоб привернути увагу до проблеми зниклих безвісти українських захисників. Крім пересічних львів'ян, бігли й родичі зниклих бійців. Більше про їхні історії дивіться в сюжеті Романа Гавриліва.
На встеленій осіннім листям бруківці Стрийського парку часто можна побачити бігунів. Цього разу бігли не заради спорту.
Тетяна Тенетка, організаторка, наречена зниклого безвісти військовослужбовця:
Мета – привернути увагу нашого суспільства, держави, взагалі світу до проблеми безвісти. Живими чи на щиті ми повинні їх знайти. Ми хочемо, щоби пошуки велися ретельніше, більше уваги їм приділяли.
Серед бігунів – чимало тих, хто долає дистанцію з прапором. На полотнах портрети зниклих безвісти захисників.
Це мій чоловік Андрій, він був бойовим офіцером, старшим лейтенантом, заступником командира роти.
Роксолані повідомили: її чоловік загинув, але тіло евакуювати з поля бою так і не змогли. Андрій Бєляєв – доброволець, у перший же день повномасштабного вторгнення пішов у військкомат. Боронив Україну до лютого цього року.
Роксолана Бєляєва, дружина зниклого безвісти військовослужбовця:
Ти не можеш прожити цей біль, тому що тобі сказали, що він загинув, а ти не маєш навіть куди до нього прийти. Коли всі йдуть на могилу до своїх рідних, можуть сісти там на лавочці, поговорити з ним… Я не маю такої можливості.
Мирослава біжить на підтримку брата. Він воював ще з АТО. 21 день боронив позиції від ворожих атак, але потім зник.
Мирослава, сестра зниклого безвісти військовослужбовця:
На 21-й день сказали, що "брат загинув, шукайте – тіла немає". І я шукаю. Маю надію, що знайду, і мій брат повернеться живим додому.
Рідні захисників кажуть: до бігу не готувалися, але найважливіше – нагадувати українцям про зниклих оборонців. Анна вже два роки не отримувала жодної звістки про чоловіка. А рік тому зник і її брат. Обидва були на полі бою з 24 лютого 2022: обороняли Харків, а згодом билися за Донеччину.
Анна, дружина та сестра зниклих безвісти військовослужбовців:
Це найближчі, найрідніші люди, які в мене є – це мій чоловік і мій брат. Ми просимо і хочемо, щоб нам допомогли повернути їх додому будь-яким чином. Ми лише хочемо, щоб вони були вдома – бажано живі й здорові.
На фініш прибувають перші учасники. Серед них бачимо й організаторку Тетяну. На її спині напис: "Біжу за Мороза". Їй і самій близька мета заходу, про яку розповідала на початку цього сюжету. Адже це прізвище її нареченого. Він зник на Донеччині, коли евакуйовував пораненого побратима.
Тетяна Тенетка, організаторка, наречена зниклого безвісти військовослужбовця:
У нас мало бути весілля 9 жовтня 2022 року. Усміхненим, цілеспрямованим запам’ятала його. Усі думають, що всі військові суворі, без емоцій, але він був дуже турботливим, завжди піклувався, завжди підтримував. Дуже хороший. І я вірю, що він обов’язково до нас повернеться.
Такий забіг Тетяна проводить власними зусиллями другий рік поспіль. Цього разу приєдналися більше сотні учасників. На знак поваги до зниклих захисників вони пробігли 5 кілометрів.
