Під Горлівку Росія перекинула танки та САУ [ Редагувати ]

Ніч на передовій. Бойовики атакували наших військових в Зайцево неподалік Горлівки. Є загиблий та поранені.

Як це було, дивіться ексклюзивний матеріал Ярослава Кречка і нашого оператора Даніеля Коссаковського.

Надвечір. Саме час з найближчої висоти роздивитися Зайцево і позиції бойовиків у Гольмівському. Уже за годину розвідка прогнозує атаку противника.

"У Гольмівський сьогодні приїхав російський генерал, тому в Гольмівському було велике переміщення техніки, а саме самохідних артилерійських установок і танків. Це саме той генерал, який командував групою військ російських в Дебальцеве - дуже кровожерлива людина", - прокоментував командир 34 окремого мотопіхотного батальйону ВСУ Сергей Липский.

На годиннику 20:30, до крайнього "опорника" підходять бойовики. Противник атакує з гранатометів, мовчати більше не можна. Після відповіді стає зовсім темно і підозріло тихо.

- Ось це затишшя, проміжок, зазвичай завжди противник бере на підготовку та потім включає саме важке озброєння, яке у нього є.

Минає кілька хвилин. Як раптом чуємо попередження: "Міна! В укриття! Чорномор, відповідай, Чорномор! У нас на одному з постів два поранених в черевну порожнину, що трапилось, поки не можу розібрати".

Поранених евакуюють. Бойовики стріляють з танка, далі працює ворожий міномет. Три міни в нашу сторону прилетіло. Поки що слава Богу все добре, вибух був невеликим.

Безпілотники ширяють один за одним. У цей час дізнаємося, крім двох поранених у наших - один загиблий. Українські військові відповідають лише з кулеметів та гармат дозволеного калібру.

Наші поцілили. Це, кажуть військові, горять самохідні артустановки біля Горлівки. Бойовики просять перемир'я, стрілянина вчухла, і ми рухаємось на інші позиції.

І вже вдосвіта комбат зізнається, що батальйон своє завдання виконав.

"Ми сьогодні закріпилися ще на 500 метрів вперед", - прокоментував комбат.

Такі маленькі, але дуже важливі для українських військових перемоги, даються швидше не завдяки, а всупереч обставинам, попри нестачу техніки і навіть елементарно палива на передовій, де вже який місяць поспіль кожна ніч минає у такому напруженні.