У Брюсселі триває фестиваль українського кіно [ Редагувати ]

Від документалістики з лінії фронту до художніх стрічок про космос. У Брюсселі триває фестиваль українського кіно Ukraine on Film. Це вже дев’яте проведення кіноподії, яка знайомить європейську публіку з новими роботами українських режисерів. Що підготували організатори для бельгійської публіки цього разу - знає Ірина Іванова.

У Королівських галереях Брюсселя - вечір українського кіно. Щовечора кіномани приходять переглянути знакові новинки від українських режисерів. Це вже вдевʼяте поспіль у столиці Бельгії відбувається фестиваль Ukraine on Film. У програмі пʼять стрічок, майже всі з відзнаками міжнародних конкурсів. Як документальні, так й ігрові.

Денис Іванов, організатор фестивалю "Ukraine On Film":

Бельгійська аудиторія, для якої проводимо цей фестиваль, зокрема має оцінити, що в Україні є різні жанри кінематографа. І хоч війна - це слон у кімнаті, є дуже потужні фільми. Важливо показувати, що в Україні є дуже різні кінострічки й дуже різні таланти. І всі вони потребують підтримки й солідарності.

Фестиваль відкрила стрічка "Порцелянова війна", переможець кінофестивалю "Санденс" і номінант на "Оскар". Це документальний фільм режисера Слави Леонтьєва. У ньому - кадри життя та робота митців з Харкова під час повномасштабного вторгнення.

Сам режисер служить у війську, а у перервах виготовляє порцелянові фігурки. Їх дружина Аня розмальовує. У фільмі сцени війни межують з картинами природи та анімованих порцелянових виробів. Це викликало схвальні відгуки глядачів.

Ева Марсен, відвідувачка фестивалю:

Цей фільм показав інший бік війни. Багато людей раніше жили звичайним життям, доки не опинилися в цій жахливій ситуації. Фільм зосереджений на мистецтві, на тому, як важливо продовжувати творити. І мені надзвичайно сподобалась анімація на порцеляні.

Ще одна стрічка про війну - "Пісні землі, що повільно горить". Документальний фільм, що зафіксував перші два роки повномасштабного російського вторгнення в різних куточках України. Тут багато довгих поетичних планів, часто візуальний ряд та звук розсинхровані, а головний герой у класичному розумінні - відсутній. Ця стрічка про тяглість війни, каже його режисерка.

Ольга Журба, режисерка фільму "Пісні землі, що повільно горить":

Мені видається, що не один фільм, ніяке мистецтво не може насправді передати жахів війни. І ми зосередились у цьому фільмі про оці перші два роки повномасштабного вторгнення і як наше суспільство плавно входить у стан довгої постійної війни. Тобто з перших днів якоїсь такої паніки, хаосу, невизначеності, страху до прийняття, що війна буде довго.

Проте у програмі фестивалю є фільми не лише про війну. Стрічка "Ти - космос" режисера Павла Острікова - про українського космічного далекобійника Андрія, який після вибуху Землі залишається єдиною людиною у Всесвіті. Принаймні, він так вважає.

Ще одне ігрове кіно - "Сірі бджоли", режисер Дмитро Мойсеєв. Це екранізація однойменного роману Андрія Куркова про життя у так званій сірій зоні АТО.

І нарешті п'ятий фільм - документальний, під назвою "Фрагменти льоду" режисерки Марії Стоянової. Це розповідь про її батька, артиста ансамблю на льоду. І спроба режисерки дослідити, яким радянські люди бачили західний світ і як цей погляд змінювався з часом. Над стрічкою працював режисер монтажу Віктор Онисько, який мобілізувався до війська і загинув під Соледаром у грудні 2022 року. Цей фільм присвячено його памʼяті.