Вибори за новими правилами: в Україні "перезавантажать" місцеві органи влади [ Редагувати ]
Нові вибори - нові правила. Уже цієї осені на Україну чекає повне "перезавантаження" місцевої влади. І обиратимуть до органів місцевого самоврядування не так, як раніше.
Які нововведення на нас чекають? І як правильно голосувати?
Україна на порозі нових виборів - місцевих. Вони відбуватимуться по всій країні рівно за два місяці - 25 жовтня. Та проти попередніх, до місцевих органів влади 2015 року, правила гри кардинально змінилися. Кого і як обиратимемо? Спробуємо з'ясувати разом.
А почнемо з того, що цього року волевиявлення відбуватимуться не лише за новою виборчою системою, а й за новим територіальним поділом. Останній - результат адміністративно-територіальної реформи.
Новий устрій України схематично має такий вигляд: перший рівень - області, далі - райони. До речі, їх кількість у середині липня різко скоротилася - замість 490 залишилося тільки 136. У середньому, по 4-6 районів у кожній області. І останній базовий рівень - об'єднані територіальні громади, до складу яких входять декілька населених пунктів. Отже, кого ми обиратимемо?
Володимир, житель Івано-Франківська:
На жаль, я не знаю зараз. Я ще буду вивчати. Не можу вас порадувати нічим. Стільки подій всяких, що загубився в них.
У нас ОТГ, значить, територіальна. - Ще кого? - Ще кого, підкажіть. Ніби ж все.
Роз'яснення дають фахівці.
Богдан Морикіт, координатор спостереження Громадянської мережі "ОПОРА" за виборами в Івано-Франківській області:
Обиратимуть склади, точніше, міські, селищні і сільські ради у своїх громадах новостворених. Обиратимуть голів сільських, селищних та міських, обиратимуть районні ради, яких у нас шість, і обласну раду.
До прикладу, жителі Івано-Франківська, який є центром новоствореної Івано-Франківської ОТГ, - обиратимуть міського голову, депутатів міської ради, депутатів районної ради та обласної. Тож, кожен виборець отримає по чотири бюлетені. Про їхню форму, і наскільки вона змінилася поговоримо згодом. А поки що зорієнтуємося з виборчою системою.
Лариса, жителька міста Долина:
Ні, ще не знаю. Ще точилися такі суперечки що значить "мажоритарку" можливо відмінять. А можливо вона залишиться, ну я не знаю - чи прийняли такий закон.
Вибори депутатів різних рад відбуватимуться за двома виборчими системами, пояснюють експерти. Мажоритарна відносної більшості у багатомандатних виборчих округах, та пропорційна із відкритими списками партій. Де яка застосовуватиметься - залежатиме від кількості виборців в ОТГ. Мажоритарна - якщо їх до 10 тисяч, пропорційна - якщо більше. За пропорційною обиратимуть також районні і обласні ради. А тепер докладніше про кожну з них. Мажоритарна для нас не нова, за нею проходили попередні місцеві вибори.
Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі "ОПОРА":
Територіальна громада поділяється на багатомандатні округи, виборець у всіх округах голосує за одного кандидата, але переможців декілька в цих округах - це 6, 7 або 8 мандатів у кожному окрузі.
За цією ж системою обиратимуться і голови сільських, селищних і міських рад. Тобто буде бюлетень зі списком кандидатів, і переможе той, хто набере найбільше голосів. Щоправда, це правило діє лише для ОТГ із кількістю виборців до 10 тисяч. У великих населених пунктах - для перемоги кандидату потрібно буде набрати більше ніж 50% голосів. Якщо ні - буде другий тур. Цю систему зрозуміли, переходимо до іншої.
Зоряна, жителька Загвіздянської ОТГ:
Чи чули ви що таке пропорційна система? - По телебаченню чула, а що воно таке - не дуже цікавилась.
Богдан Морикіт, координатор спостереження Громадянської мережі "ОПОРА" за виборами в Івано-Франківській області:
Вона застосовується до громад, де громад більше 10 тисяч. І також вона буде застосовуватися до виборів до районних ради і до обласної ради. В чому її особливості - заборонено самовисування, можна висунути тільки від партій.
Зміниться і наповнення бюлетеня. Він буде ось таким. Спершу йде перелік і номери усіх партій, які беруть участь у виборах, далі - два квадрати: порожній для обрання партії, і ще один - з трафаретом для обрання номера конкретного кандидата від цієї партії. Їх перелік буде поруч. Як правильно голосувати?
Богдан Морикіт, координатор спостереження Громадянської мережі "ОПОРА" за виборами в Івано-Франківській області:
У першому кроці ми "плюс" ставимо, або "галочку" за партію. А другий крок - у трафарет обраного вами кандидата зі списку політичної партії. Тобто, спочатку ставимо сюди - це обов'язково, якщо вирішили голосувати, наприклад, ставимо за "партію помідорів" і в "партії помідорів" є кандидат "херсонський", - ми ставимо номер "нуль один".
Тут є один важливий момент, - наголошують експерти. Обравши партію, ви можете і не обрати кандидата. Втім, обравши його - мусите поставити "галочку" навпроти його партії. Інакше такий бюлетень вважатимуть недійсним.