Яких змін чекати ветеранам: систему супроводу обговорили на Діалозі [ Редагувати ]
Чого потребують ветерани для комфортного життя в тилу? Це головне питання Всеукраїнського діалогу "Громади - ветеранам". Найбільше дискусій довкола системи супроводу ветеранів та їхніх родин.
Тож яких змін чекати? Жанна Дутчак далі про все детально.
Майже вісімсот учасників, десятки спікерів, серед яких урядовці, міські голови, ветерани, представники громадського сектору та бізнесу, зібралися разом в Івано-Франківську. Тут обговорюють систему супроводу "Шляху воїна".
Оксана Коляда, голова правління громадської організації:
Громада дивиться, яка кількість у громаді мобілізованих, демобілізованих, родин - і з розрахунку вводить посади фахівців. Навантаження на одного фахівця - це 35 кейсів, сто людей: ветеранів, ветеранок, членів їхніх родин. Фахівець їх супроводжує.
Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська:
У нас у комунальній установі "Дім воїна" вже є фахівці супроводу. Ця послуга є важливою, це державна послуга, це не органи місцевого самоврядування, і ми готові розвивати цю послугу й використовувати ці можливості.
Фахівець із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб - професія, яка з’явилася в Україні лише торік. Олег Ціздин працює на цій посаді в Славській територіальній громаді на Львівщині. Він ветеран із семирічним досвідом, тому особисто знає, як складно повернутися в цивільне життя після фронту. Найбільше отримує запитів щодо юридичної допомоги, реабілітації та працевлаштування.
Олег Ціздин, фахівець із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб Славської територіальної громади:
У мене в громаді 800 ветеранів, потенційних ветеранів, бо ще частка служить, і їхні сім’ї - це в районі чотири з половиною тисячі осіб. Благо, я зараз долучив до своєї команди ще двох фахівців із супроводу, і нас уже троє. Донедавна я був сам. Ми будемо розширювати - ми заклали десять місць, як мінімум у нас буде десять фахівців супроводу.
Систему супроводу активно розбудовують по всій країні, кажуть в Міністерстві у справах ветеранів. Такі посади створені вже у сімдесяти відсотках громад, а це майже тисяча чотириста осіб. І кількість спеціалістів планують збільшити до шести тисяч.
Фархад Фархадов, заступник міністра у справах ветеранів:
Нами зараз підготовлено два проєкти змін до постанов. Ключовими змінами буде впровадження принципу екстериторіальності. Це нами напрацьовано з огляду на те, що багато ветеранів під час реабілітації перебувають не за основним місцем проживання, і виникає потреба звернутися до фахівця.
Служби супроводу активно запроваджують і у військовому середовищі на рівні бригад та, наприклад, у шпиталях. Аліна - офіцер служби супроводу 93 бригади "Холодний Яр", допомагає пораненим, родинам зниклих безвісти й загиблих.
Аліна Карнаухова, офіцер служби супроводу 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр":
Я сама одночасно перебуваю по обидві сторони від служби супроводу. Бо я сама є вдовою полеглого героя - мій чоловік загинув на фронті у 2022 році. Саме після цього я прийняла рішення долучитися до лав Збройних сил України.
Офіцери служби супроводу у бригадах найперше надають інформативну допомогу рідним, зокрема про гарантії від держави та як їх оформити. З часом такі посади планують запровадити й на рівні лінійних батальйонів та у ТЦК СП.
Аліна Карнаухова, офіцер служби супроводу 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр":
Реформа йде, ми її очікуємо, це дозволить кількість людей значно збільшити. Бо на сьогодні, на жаль, із тим викликом від суспільства, який ми маємо, з тією кількістю втрат і поранених - і ми маємо не забувати, що чинний військовослужбовець, який перебуває в строю, теж потребує супроводу.
З'являються служби супроводу і в системі МВС. Штат супровідників вже працює в Національній гвардії, поліції, ДСНС та прикордонній службі. Перед учасниками діалогу заступник міністра вперше презентує електронний кабінет.
Леонід Тимченко, заступник міністра внутрішніх справ:
На сьогодні у нас уже є 11 тисяч авторизованих осіб, наших героїв, ветеранів, які на щоденній основі можуть звертатися по допомогу. Це і виготовлення, і відновлення документів. Усі можливості, що стосуються медичної допомоги, реабілітації, оздоровлення, освіти тощо.
Наразі системи супроводу, які створені в громадах, ЗСУ та системі МВС функціонують незалежно одна від одної. І головне завдання на сьогодні, кажуть учасники заходу, скоординувати їх роботу, щоб вони могли взаємодіяти.
