У Стамбулі зняли фільм про вуличних псів [ Редагувати ]

У головних ролях собаки. Режисерка з Гонконгу відзняла кінострічку "Бродячий". У ній показала життя в Стамбулі очима вуличних псів. Мета фільму - розкрити жорстоке ставлення людей до тварин. Більше про кінокартину - далі в сюжеті. 

Це перші кадри соціальної кінострічки "Бродячий". А її головні герої - три стамбульські собаки на прізвиська Зейтін, Назар і Картал. За задумом, атмосферу життя передають очима песиків. І порушують головну проблему фільму - жорстоке ставлення до вуличних тварин. 

Елізабет Ло, авторка кінострічки:

Я пам'ятаю свій приліт до Туреччини. У Стамбулі я побачила, як живуть безпритульні собаки. Їм постійно допомагали комунальники. А самі песики весь час були поряд із людьми. Мене це так здивувало й позитивно вразило, що я вирішила продемонструвати всьому світові, як потрібно ставитися до вуличних тварин.

Своє "акторське тріо" авторка фільму зустріла випадково - теж на вулицях Стамбула. Головну роль отримала собака Зейтін. Її Елізабет Ло помітила, коли чотирилапа йшла поруч із сирійськими біженцями. Назар сподобався тим, що вміє легко налагоджувати контакт із перехожими. А от Картал зацікавив своїм життям на будівництві, яке стало для нього домівкою. 

Елізабет Ло, авторка кінострічки:

Я йшла тунелем. І раптом дві великі собаки пройшли повз нас. Потім вони почали ніжитися біля ніг перехожих. Ми стежили за ними та все фільмували. А Зейтін - із таким проникливим поглядом і цікавим виразом морди - взагалі стала справжньою зіркою фільму.

За словами режисерки стрічки з Гонконгу, її мета - показати людям у всьому світі, що нормально сприймати вуличних собак можна й у мегаполісах. Як-от, Стамбулі. 

Елізабет Ло, авторка кінострічки:

Коли ми знімали фільм, найбільшим відкриттям для мене стало руйнування стереотипу. Раніше я вважала, що у великих містах ніхто не піклується про безпритульних тварин і ставиться до них погано. Однак у Стамбулі - ситуація протилежна. Тут вони можуть не лише вижити, а й жити цілком безпечно та нормально.

Елізабет Ло також розповідає тішиться, що в Туреччині ще з 2004 року діє спеціальний закон. Він, зокрема, забороняє жорстоке ставлення до безпритульних тварин і зобов'язує дбати про них. Авторка наголошує - хотіла б, щоб такі закони не лише були ухвалені, а й діяли по всьому світу так само, як у Стамбулі.