Сліпі зони ВЛК: кого насправді визнають придатним до служби [ Редагувати ]
Гепатит, ВІЛ, туберкульоз чи наркотична залежність - хвороби, з якими частина мобілізованих потрапляють у військо. Хоча не мали б. Через рішення ВЛК про придатність таких осіб - збитків зазнають і військові частини, і сама держава. Які сліпі зони існують в сьогоднішній системі ВЛК - власне дослідження презентували юристи. Докладніше в наступному сюжеті.
Катерина Цимболинець – колишня бойова медикиня, а нині керівниця Патронатної служби 47-ї ОМБр "Маґура". Серед її побратимів на бойовому шляху були і є ті, хто за станом свого здоров’я не мав би взагалі перебувати на фронті. Утім, лікарі ВЛК були іншої думки.
Катерина Цимболинець, керівниця Патронатної служби 47-ї ОМБр "Маґура":
Була людина, яка мала психологічні порушення, в нього було декілька особистостей. Спочатку він потрапив на фронт, зрозуміло, що щось не так, почали розбиратися, виявилося, що людина має психологічні захворювання. Ми його декілька разів клали на стаціонарне лікування, його нам виписували, повертали назад, ми знову його клали, в нього також були проблеми з наркотичними речовинами.
За словами Катерини, ця людина стала тягарем для усієї військової частини. Адже, замість того, щоб повноцінно виконувати свої обов’язки, усі зусилля, зокрема й медичної служби, направлялися на те, щоб забезпечити хворого необхідними ліками, охороною та наглядом.
- Тобто, за висновком ВЛК, він був не обмеженим. - Так, здоровий. Повністю придатний до військової служби він був.
Ще один мобілізований мав сколіоз третього ступеня, згадує Катерина. Попри такий серйозний діагноз, під час виконання бойових завдань був ефективним солдатом. Утім, якщо він припинить службу, то держава зобов'язана сплатити йому значні кошти.
Катерина Цимболинець, керівниця Патронатної служби 47-ї ОМБр "Маґура":
Тому що він був по ВЛК придатним і набув це захворювання під час несення служби. Хоча це нелогічно, тому що це захворювання не можна набути за рік, за два. Це захворювання, яке там з дитинства розвивається.
Випадків, коли на фронті опиняється людина, непридатна до служби, - багато, каже Катерина. Це підтверджують і юристи. Одна з причин - та, що терміни проходження ВЛК скоротили з 10-15 днів до 2-3-х.
Ірина Яковець, докторка юридичних наук, аналітик:
Органи охорони здоров'я прямо сприймають, от їм сказали, що ВЛК має там відбуватися максимально швидко, 2-3 дні, і вони починають пришвидшуватись. Хоча насправді це не має впливати на якість. І ряд цих аналізів і обстежень просто не можна встигнути.
Водночас після скасування норми "обмежено придатний" - навантаження на систему ВЛК суттєво зросло. Бо всі, хто мали цей статус, змушені були пройти медогляд. Усі ці чинники призводять до того, що в бойові підрозділи потрапляють люди з серйозними захворюваннями, пояснює аналітик. Та оскаржити рішення ВЛК непросто.
Ірина Яковець, докторка юридичних наук, аналітик:
На сьогодні ЦВЛК за минулий рік не змінила жодного рішення комісії нижчого рівня, щоб визнати, що вони неправильно поставили діагноз.
У Міністерствах і охорони здоров'я, і оборони - розуміють необхідність реформ у системі ВЛК і вже анонсували ймовірні зміни.
Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони в інтерв'ю для DOU:
Яку архітектуру ми задумали згідно з реформою? Лікар однієї ВЛК оглядає людину і фіксує її медичні, фізіологічні параметри, захворювання, якщо вони є, у визначеному медзакладі. І засвідчує це цифровим підписом в єдиній електронній системі Охорони здоров’я. Далі, якщо ми розділяємо медичну й адміністративну частини, до іншої військово-лікарської комісії потрапляє фінальний дата-сет від медиків. І комісія деперсоналізовано оцінює дані. А тоді ухвалює рішення про придатність чи непридатність. В будь-який момент на постаудиті масив даних перевіряється. Лікар не просто пише, що в людини вроджена вада серця — він формує висновок на основі обстежень, які фіксуються в системі. Підробити це майже неможливо.
У Міноборони зазначають: робота над усіма нововведеннями триває.
