У Дніпрі надаватимуть психологічну допомогу переселенцям з гарячих точок [ Редагувати ]

Психологічний розлад, надмірна тривожність. Такий емоційний стан мають ті, хто тікає від війни, хто на власні очі бачив, як російські "асвабадитєлі" руйнують їхні міста та домівки. Як надають психологічну допомогу дітям війни та їхнім батькам у Дніпрі - розкажемо далі.

Чтобы закончилась война и все.

Це найзаповітніша мрія маленької Марії із Сєверодонецька. Такі тепер бажання у дітей війни. Вони на власні очі бачили, як російська армія знищує їхні рідні міста. От і будинок Марії зруйнували окупанти.

Марія Степанчук, переселенка із Сєвєродонецька:

Как раз 17 марта, как раз в дом попали, на первый этаж в пристройку.

Марія переїхала разом із родиною до Дніпра. Коли дівчина згадує пережите, починає помітно нервувати. Тому, аби хоч якось відволіктися всією родиною, йдуть гуляти містом.

Марія Степанчук, переселенка із Сєвєродонецька:

Иногда играем в настольные игры. Ходим гулять. Парки всякие тут интересные есть.

Сьогодні Марія разом із мамою у центрі психологічної реабілітації для дітей та дорослих.

Анна Городніченко, куратор центру психологічної допомоги та реабілітації:

Большая проблема, что люди не в состоянии справиться с тем стрессом, который их настиг во время боевых действий. Имели, как таковые, психические нарушения в виде посттравматического расстройства либо находились в панических состояниях.

Тетяна Кора, переселенка із Сєвєродонецька:

По примеру своих детей, так вроде все хорошо, а потом какие-то вуальные такие моменты в разговорах. Конечно их беспокоит тема войны. Особенно тех, кто уже осознано к этому относится и видил, например, картины войны. Отвлекаться, психотерапия происходит в момет общения, игры.

Дорослі й справді, зізнаються, як би вони не намагалися самотужки адаптувати свою малечу до звичного життя - інколи тяжко підбирати правильні слова.

Аліна, переселенка з Харкова:

Стараюсь ребенку преподнести такую позицию, чтобы она не видела и не знала всех этих ужасов, которые сейчас происходят. Детство должно быть детством. Стараешься говорить, что это все временно, что мы скоро приедем. Спрашивает, когда пойдем в сад, а на территорию сада прилетел снаряд, разбило окна.

Поки в їхніх містах небезпечно тут у Дніпрі психологи продовжать працювати з тими, хто намагається забути жахи війни.

Анна Городніченко, куратор центру психологічної допомоги та реабілітації:

Вывести за один раз с этого состояния детей невозможно. Поэтому мы предполагаем длительный уход. Длительную заботу о детях. И в эту заботу у нас включается не только арт-терапия где дети посредством творчества будут выражать свое психическое состояние, психолог будет его корректировать.

Центр психологічної допомоги та реабілітації працюватиме у Дніпрі з понеділка по п'ятницю в першій половині дня.