Патронатне виховання: хто і як може стати опорою для дітей [ Редагувати ]
Майже 4 тисячі дітей в нашій країні щороку залишаються без батьківського піклування. Раніше вони одразу потрапляли до інтернатів, нині ж поки вирішиться подальша доля, під опіку їх беруть патронатні вихователі. В Україні вже налічується 424 родини, де тимчасово перебувають діти.
13 таких гостьових сімей є у Чернівецькій області. Лілія Лазар, маючи двох власних дітей прихистила дворічного хлопчика. Чоловік Лілії загинув на фронті, тепер вона втілює його мрію – допомагає маленьким українцям, котрі залишилися без батьків. Отож, що таке патронатне виховання і хто може взяти дітей під тимчасову опіку? Ольга Лучек дізнавалася.
Давиду - 2 роки й два місяці. Він щосекунди пізнає світ, що його оточує.
На тимчасове виховання хлопчика 7 місяців тому взяла чернівчанка Лілія Лазар. Зізнається, спершу було трохи лячно.
Лілія Лазар, патронатна вихователька:
Присутній був страх певний, і воно в один момент спрацювало як випробування таке, а чи я все правильно роблю, але я мала досить такі мотиви серйозні, вагомі, і я завжди собі їх мала на увазі, і підтримку я мала чоловіка, сім’ї, тому в мене таке правило, якщо я чогось боюся, краще страх подолати – піти йому назустріч.
2 місяці тому чоловік Лілії загинув на фронті. Вона ж продовжує його місію – допомагати тим, хто опинився в біді. Жінка не приховує, були моменти виснаження, але коли Давид обіймав її чи щиро усміхався, втома відступала.
Лілія Лазар, патронатна вихователька:
Дитина плакала, до речі, і цей травматичний досвід дуже проявлявся спочатку, який він приніс з минулого. Коли ми виходили на вулицю, я його везла у візочку, коли проїжджали автомобілі, і для нього це було як космічні кораблі, от такі от очі, і такі вигуки "вау", він не знав, що це таке.
Коли Давид потрапив до Лілії, то не ходив і не розмовляв, нині після тривалої реабілітації кроки хлопчика впевнені, і він ні на хвильку не замовкає.
Лілія Лазар, патронатна вихователька:
Я йому включаю розвиваючі мультики, ліпленням займаємося, слова повторює, самостійно танцює, він так гарно сприймає музику, я ж музикант, ми йому включали й Шопена, фортепіано, він спочатку засинав під нього самостійно.
Перебування тут дає хлопчику відчуття безпеки й можливість відчути себе частинкою родини. Щоб стати патронатною вихователькою, жінка пройшла спеціальний відбір і навчання.
Лілія Лазар, патронатна вихователька:
Спочатку збір документів, медичних довідок всіх членів родини, які прописані й проживають у будинку, у вашому помешканні, і коли всі документи зібрані, відбуваються тренінги, навчання, психологи працюють.
Вихователями можуть стати родини, які не мають дітей віком до 4 років, кого не притягували до кримінальної відповідальності, і можуть надати необхідні умови проживання та не мають іншого місця роботи.
Роман Греба, заступник голови Чернівецької ОВА:
Якщо все це є в наявності, пройшов співбесіду, пройшов відбір, потім навчання, і можна оформлюватися, це свого роду зайнятість, ти отримуєш офіційну виплату від держави, реєструєшся, сплачуєш податки, соціальні внески, так як будь-яка робота.
Патронат – це певною мірою професія, а ще важлива соціальна місія. Держава ж зі свого боку забезпечує заробітну плату і допомогу на дитину.
Роман Греба, заступник голови Чернівецької ОВА:
Ми виплачуємо доплату близько 24 тисяч гривень вихователю, помічнику близько 8 тисяч гривень, крім того, є соціальна допомога безпосередньо дитині, вона може варіюватися від 6 до 12 тисяч.
Патронат передбачає тимчасовий догляд та виховання дітей, чиї родини опинилися у складних обставинах. Вихованці перебувають у такій родині, доки їхні батьки вирішують проблеми, або на період, поки шукають нову родину. І навіть за короткий час тимчасова сім'я може значно покращити життя дитини.
Лілія Лазар, патронатна вихователька:
Ви собі виробляєте мотиви, наприклад – це хороша справа, це потрібно країні, щоб виріс достойний громадянин нашої країни в майбутньому, тому що ви бачите, яка ситуація з демографією і зі всім, це підтримка сім’ї, бо буває, що дитину повертають в сім’ю, якщо вона реабілітується...
Давид вже незабаром йде у сім’ю. Лілія ж продовжить справу, якою мріяли займатися разом з чоловіком – допомагати маленьким українцям, котрі за різних обставин залишилися без батьків.
Лілія Лазар, патронатна вихователька:
Емоції тільки найкращі, фізично може виснажуємося, але емоційно дитина наповнює.
Щоб підтримати дитину і стати патронатним вихователем, потрібно звернутися до найближчої служби у справах дітей. Так щасливих маленьких українців стане більше.