Як шведи згадують Полтавську битву [ Редагувати ]
В ці дні минає 300-та років від початку "Полтавської битви" - найбільшої битви між швецькою армією Карла 12-го і російськими військами під командуванням Петра 1-го. Це була битва в межах 20-літньої Північної Війни. Вона стала відповіддю Карла 12 на взяття російськими військами тоді шведського міста Рига. Несподівано для росіян, на бік шведів перейшов улюбленець царя козацький гетьман Іван Мазепа, який через це рішення назавжди став у Росії ворогом і відступником. Шведи програли цю битву, але не забули. Вони бережуть історичну пам'ять і не лише свою - пильно зберігають і відновлюють українські реліквії того часу. Про те, як шведи дбають про свою і не свою історію, дізнавались наші кореспонденти.
Ганна Гороженко, кореспондент:
- Понад 300 років тому з цього будинку у старій частині Стокгольма вирушив воювати в далеку Україну лейтенант шведської королівської армії, особистий охоронець Карла 12. Тоді він ще не знав, що це буде остання його подорож - його тіло так і не довезуть до Стокгольма.
Малкольм Бйоркман врятував Карла 12, затуливши його своїм тілом і навіки залишився у Полтавській землі. В одній з найстаріших церков Стокгольма усипальня родини Бйоркманів. Тут є символічний надгробок королівського лейтенанта. Його нащадки приходять сюди, аби помолитись й пом'янути. За шведською традицією - на могилу кладуть вінок з жовто-блакитними стрічками - кольорами національного прапору. Пітер Бйоркман досі зберігає документи, що засвідчують смерть його пращура. Це - подяка від Королівського полку та обіцянка виплатити зароблені Малкольмом Бйоркманом гроші. Пожовклі папери - не єдина пам'ятка про особистого охоронця Шведського короля.
Пітер Бйоркман, нащадок лейтенанта Малкольма Бйоркмана, який загинув під час Полтавської битви:
- Про нашого пращура Малкольма дуже багато згадок у художній літературі. Він був не просто молодим лейтенантом, він постійно перебував із королем. Тож про його загибель писали Хариман Лінквіст, Франц Гебенд, Ван фон Геймстан. До речі Ван фон Геймстан навіть змалював нашого пращура так : "юний Малкольм Бйоркман прославився своїм розумом і звитягою у битвах. Він намагався змінити цей світ". Це цитата з книжки.
Раз на два-три роки один представник родини Бйоркманів вирушає у Полтаву. Й цього року шведи приїхали на береги Ворскли.
З собою привезли бюст короля Карла 12. Гроші на пам'ятник збирали нащадки шведських воїнів. Втім, керівництво музею Полтавської битви відмовилось прийняти дарунок. Цей бюст тепер зберігається в одному з краєзнавчих музеїв Полтавщини.
В цьому приміщенні все минуле Швеції. І не тільки. В стокгольмському музеї військової історії відкрили експозицію, присвячену 300-літтю Полтавської битви. Тут є багато зображень Карла 12. На цьому - він з гетьманом Іваном Мазепою.
Йохан Енгстрьом, заступник директора Музею військової історії Швеції:
- Експозиція не надто велика, але цінна. Будуть виставлені дуже рідкісні і цікаві експонати. До речі, з художнього музею навіть привезли картину шведського живописця Карла Сидельстрема, яка називається "Мазепа і Карл 12 на березі Дніпра". Полотно 19-го століття, однак на ньому зображені події, коли Мазепа і Карл 12 вирішують відступити після бою на територію Османської імперії. Також в експозиції буде презентація археологічних розкопок на місці Полтавської битви.
Тут справжня скарбниця української історії. Тут навіть є козацькі знамена полків, що брали участь у Полтавській битві. Всі вони реставруються виключно за рахунок шведів.
Лена Енквіст Санстедт, текстильний реставратор:
- Всі речі здебільшого у дуже поганому стані. Тож нам доводиться дуже довго радитись, щоб якнайкраще реставрувати експонати козацької доби.
Для шведських істориків територія по обидва боки Дніпра - загадковий й екзотичний край. Україна і Полтава - слова, що були незнайомі шведам до 18-го століття. Однак саме після подій на цих далеких землях змінилася доля усього королівства. Після поразки у Північній війні Шведи майже припинили воювати і полишили Карлову ідею створити імперію від Північного до Чорного морів.
Крістіан Гернер, історик, дослідник Полтавської битви:
- І хоч певна група людей в Швеції все ще прагне помститися за Полтаву і відновити колишній статус Швеції, то більша частина все ж вважає, що зараз слід думати про майбутнє і будувати нову Швецію. Нині країна більш комерційно зорієнтована. Після Полтави та Великої Північної війни Швеція перестала бути могутньою військовою державою.
Історію вирішальної Європейської битви 18 століття збирають по крупинках. Не лише шведську, а й усіх учасників тих далеких подій. У Шведській королівській академії наук є цілий відділ - Козаччина. Історик Крістіану Гернер, який описав Полтавську битву у своїй книзі, стверджує - у шведів часів Північної війни було упередження ставлення до козаків.
Крістіан Гернер, історик, дослідник Полтавської битви:
- Більшість й нині уявляють козаків в певному карикатурному образі - розбишаки із диких степів. Однак все ж таки часи змінюються.
Шведи шанують події 300-річної давнини, попри те, що в битві під Полтавою програли, назавжди втративши можливість перекреслювати мапу Європи. Крістіан Гернер стверджує - на відміну від українців, шведи не конфліктують з власною історією, а сприймають її такою, як вона є. За Карла 12-го, Швеція бідувала. Населення не надто поважало монарха - адже король постійно був у походах. Попри це - його монумент височіє у самому центрі Стокгольма. Напроти королівського палацу Карл 12-й простягнув руку на Схід - вказуючи на край, де сталася найбільша катастрофа в його житті.
Ганна Гороженко, Валенти Беліч, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"