Екстрадиція з Австрії: одним із перших олігархів в Україну мають повернути Миколу Лагуна [ Редагувати ]

Колишній власник збанкрутілого "Дельта Банку" Микола Лагун одним із перших має повернутися в Україну в рамках екстрадиції олігархів, що виводили кошти з країни та переховуються від українського правосуддя.

Про це йдеться в публікації видання "Коротко.Про".

Нагадаємо, під час візиту до Відня 16 червня 2025 року президент України Володимир Зеленський публічно закликав владу Австрії співпрацювати у справі повернення українських ексвисокопосадовців та олігархів, які втекли від українського правосуддя та "використовують Європу, і, безумовно, Австрію, як схованку для зберігання їх вкрадених активів". Це звернення припало на період активізації міжнародно-правової співпраці: за 2023-2025 роки із європейських країн екстрадовано десятки злочинців — як бізнесменів, так і пропагандистів-колаборантів.

Одним із ключових кандидатів на екстрадицію ЗМІ називають ексвласник збанкрутілого "Дельта Банку" Миколу Лагуна.

"Оціночний обсяг збитків, нанесених державі через банкрутство Дельта банку та схеми виводу коштів, що його супроводжували — понад 50 млрд грн. Крім того, в "короткий перелік" очевидно потрапляють Дмитро Фірташ (перебуває в Австрії уже 10 років через небажання місцевої влади надати дозвіл на екстрадицію його до США, де його звинувачують у корупційних угодах, в Україні під санкціями), а також Олег Бахматюк (звинувачення у незаконному виведенні коштів рефінансування і банкрутстві банків) та Геннадій Боголюбов (звинувачення у співучасті у виведенні коштів з Приватбанку)", - йдеться в статті.

За оцінками українських правоохоронних органів, загальні збитки від діяльності Лагуна сягають еквівалента понад 1,2 млрд євро (понад 50 млрд грн).

Слідство та аудитори компанії Kroll виявили, що понад $1 млрд було виведено через мережу з більш ніж 50 офшорних компаній - на Кіпрі, у Гонконзі, Панамі, на Сейшелах, в Британії та інших країнах. Багато з цих фірм мали бенефіціарів чи керівників, пов’язаних із самим Лагуном - йдеться в статті.

Аби уникнути відповідальності, Лагун ініціював процедуру власного банкрутства як фізичної особи. Він подав до Господарського суду Києва заяву, де визнав борги приблизно на 7 млрд грн, з яких 6 млрд грн запропонував списати, а решту виплачувати протягом декількох сотень років зі своєї символічної зарплати у Відні (близько 14 тис. грн на місяць, тобто 300 євро), додають автори.

Однак сам він ще з 2022 року фактично проживає в Австрії, куди втік, уникаючи арешту. У жовтні 2024 року Миколу Лагуна офіційно оголосили у міжнародний розшук за неявку на судові засідання (він зʼявляється із Відня онлайн). Попри це, українській владі досі не вдалося домогтися його екстрадиції або принаймні замороження активів ексбанкіра.

"Ще один резонансний аспект - зв’язки Лагуна з російським бізнесом. У 2000-х роках одним з інвесторів "Дельта Банку" став Кирило Дмитрієв - глава російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), один із нинішніх тіньових "переговірників" щодо "мирних домовленостей" з росією. За даними журналістів, Дмитрієв і Лагун разом стояли біля витоків зростання "Дельти", при цьому Дмитрієв залучав кошти, в тому числі державні російські, а Лагун розгортав агресивну експансію бізнесу не лише в Україні, але й в росії та Білорусі", - констатують автори.

Навіть після втечі до Австрії Лагун продовжує вести бізнес в окупованому Криму — зокрема, володіє через підставних осіб нерухомістю та аграрними активами в Ялті, оформленими за російським законодавством. Пряма співпраця з країною-агресором не завадила йому уникнути українських санкцій. На відміну від багатьох інших олігархів, які потрапили під санкції РНБО за відмивання коштів та зв’язки з рф, прізвище Лагуна тривалий час було відсутнє у санкційних списках.

Переховуючись в Австрії, Лагун не може посилатися на політичні аспекти, оскільки амбіцій в політиці у нього ніколи не було. Ба більше, в Австрії він взагалі може перебувати "по російській лінії": Адже у його фактичної коханки, ексголови правління "Дельта Банку" Олени Попової гарантовано є російський паспорт, і однією з причин його набуття, ймовірно, було саме бажання уникнути екстрадиції в Україну) - йдеться в статті.

Видання додає, що кейс Миколи Лагуна також виглядає "найпростішим" з точки зору реалізації: цілком конкретні фінансові збитки, більшість з яких вимушена була покрити держава, низка доведених епізодів на десятки мільйонів доларів, зрозумілі активи, які легко можна арештувати та віддати на погашення боргів. І при цьому жодних політичних підтекстів.

"Лагун менш інтегрований у західний істеблішмент, не має покровителів, а обсяг звинувачень - величезний і добре документований. Екстрадиція ексвласника "Дельта Банку" могла б стати хорошим "швидким кейсом" для запуску процесу і демонстрації ефективності спільних зусиль", — резюмує видання.