G7 без США: що насправді вирішили в Канаді [ Редагувати ]
Канадський саміт: післямова. "Велика сімка" стала "шісткою", - пише преса, коментуючи підсумки зустрічі лідерів G-7. Наскільки це дійсно так? І якими є головні підсумки для України? Розкаже наш спецкор Дмитро Анопченко, який всі ці дні був у Канаді й спостерігав за подіями саміту "сімки".
Засідання "великої сімки" дуже часто було порожніми, протокольними, бюрократичними… Коли фінальній резолюції лише слова "глибокого занепокоєння". Але війна змінює цей світ, і велику політику. І тому тут, в Канаді, були максимально конкретними й шукали варіанти, як допомогти Україні. Які вони? Поговоримо просто зараз.
"Чим допомогти, як саме допомогти?" - питають перші особи країн-партнерів, президенти та премʼєри під час переговорів сам на сам. І дійсно - чим? Що зараз просить Україна? Що серед пріоритетів? І у відповідь часто звучить: потрібна зброя та гроші на неї. Канада, наприклад, саме під час "сімки", оголосила:
Мілітарної допомоги вартістю більше двох мільярдів доларів - напряму Україні. І виділяємо новий транш кредиту коштом заморожених російських активів.
Використання російських активів — другий пріоритет. Канада дає транш шляхом тих коштів, що заморожені у неї, але основна ціль України - почати використовувати ті кремлівські мільярди, що лежать у Бельгії, у "Євроклір". І хто ще міг би надавати, як не G7. Домовленості поки немає - надто непростим є питання, але Україна хоча б почала обговорення: і багато проєктів, що здавались нездійсненими, і все одно були реалізовані, починались саме так, просто з ідеї.
Андрій Шевченко, посол України в Канаді (2015-2021):
Я б назвав це павутиною, яка має паралізувати росію, її економіку і її військову машину. Звичайно, нам миліше наша версія "павутини" - з рішучими вогневими ударами по стратегічній авіації. Щось дуже видиме і дуже відчутне. Але ось ця дипломатична павутина теж дуже важлива і вона вимагає від нас чітких пріоритетів. Як на мене, ключові виклики завдання найближчих тижнів - обмеження цін на нафту, реальне блокування виробничих ланцюжків російської оборонки, конфіскація активів.
І тут канадський саміт - лише початок великої розмови. Україна озвучує свій перелік, далі партнери радяться між собою, тому однією тільки канадською зустріччю не обійтись.
Наталка Цмоць, посол Канади в Україні:
Інші саміти на підході. І між ними є прямий взаємозвʼязок, що надзвичайно важливо. З "сімки" все тільки починається, але ж далі саміт НАТО, саміт Євросоюзу, та ще і Конференція із відновлення у Римі. І скрізь буде пріоритет - посилення можливостей Європи та України.
Один з напрямків, який Київ просуватиме максимально активно: перенести виробництво зброї в Україну, для чого потрібні і інвестиції, і експортні ліцензії. Але це дало б можливість не чекати мілітарних поставок, а виробляти самим і одразу відправляти на фронт.
Ще один пріоритет (і про це дуже детально Зеленський говорив з Урсулою Фон дер Ляєн) - збільшення санкційного тиску. Вже зараз. Добре б було, щоб всією "сімкою", але оскільки Трамп вже сказав партнерам, що Штати поки утримаються від рестрикцій, то хоча б "шісткою".
Андрій Шевченко, посол України в Канаді (2015-2021):
Це зустрічі, на яких формується світогляд лідерів. І те, що Україна там домовляється з лідерами наймогутніших економік планети, як змусити росію до миру, про ціну на нафту, зупинку тіньового флоту, конфіскацію активів – все це безумовно плюс. Щодо Трампа, реалістично ми не очікували на заяву щодо України за його участю. Але те, що він побачив консолідовану проукраїнську позицію від усіх інших лідерів G7 - це добре.
І це ще один з підсумків канадського саміту. Так він показав, що єдності більше немає, що по багатьох позиціях це вже "сім мінус один". Але це розуміння, що в Америки тепер інше бачення - обʼєднує "велику шістку", робить більш рішучою. І якщо штати по певних питаннях відходять на крок чи два - ті самі один-два кроки уперед роблять решта партнерів, заповнюючи порожнє місце. Поки це неспішно, нескоординовано, іноді без зайвого шуму, щоб не злити Трампа.
Але Канадська зустріч показала: світова система ухвалення рішень вчергове змінюється. Те, що за Байдена вирішували у Вашингтоні, тепер ухвалюватимуть Лондон, Париж чи Оттава. І Україні доводиться шукати баланс у відносинах - всередині цієї системи; для чого і потрібні розмови сам на сам - такі, як відбулись у Канадському Кананаскісі.
