Світ вступив у нову фазу ядерних перегонів [ Редагувати ]
Світ переходить у нову фазу ядерних перегонів. Такий висновок зробив Стокгольмський інститут дослідження миру SIPRI. У новому щорічному звіті йдеться про кінець епохи ядерного стримування і початок небезпечної фази гонки озброєнь. Скільки ядерних зарядів перебувають у стані боєготовності і як нові ризики додаються - розповість наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Щорічний звіт Стокгольмського інституту дослідження миру SIPRI - один із найавторитетніших у світі. Це не просто академічна оцінка глобального стану озброєнь. Це індикатор загроз. Автори документа - провідні дослідники, які працюють з урядовими структурами, експертами та аналітиками з усього світу. А сам документ серйозно сприймають у штаб-квартирах НАТО, ООН та ОБСЄ. За даними звіту, нинішня гонка озброєнь набагато ризикованіша за холодну війну. Бо з одного боку, охоплює нові ділянки - космос, технології штучного інтелекту, кібервійну. А з іншого - водночас змінюється і структура загроз: кількість носіїв, швидкість запуску, точність наведення.
Роб Г'юберт, директор Центру військової безпеки та стратегічних досліджень Університету Калгарі:
Ми перебуваємо на піку масштабної трансформації нашої системи ядерного стримування, яка гарантувала мир великим державам з кінця 50-х років. Те, що ми бачимо - це розробка систем доправляння зброї, модернізація ядерних боєголовок та інших допоміжних систем, що може фактично змінити всю концепцію того, що наша ядерна зброя розрахована лише на стримування, а не боротьбу. Деякі заяви росіян свідчать про те, що вони переосмислюють це, і в результаті ми бачимо, як американці коригують свою політику. Приміром, проєкт "Золотий купол" в США свідчить про те, що американці прагнуть сформувати схему оборони проти ядерного удару.
Звіт SIPRI зазвичай містить консервативну оцінку, тобто вказує нижню межу можливої кількості боєзарядів, щоби гарантувати максимальну достовірність інформації.
За останніми даними, на початок року у світі налічували 12 241 ядерний боєзаряд. 90% із них у власності росії та США. Обидві країни торік модернізували свої стратегічні сили. Штати також паралельно готуються до розміщення нових тактичних боєприпасів. У звіті повідомляють про технічні проблеми рф із міжконтинентальною ракетою "Сармат". Але попри це в країні-агресорці триває переозброєння.
Загалом близько трьох з половиною тисяч російських та американських ядерних боєзарядів перебувають у бойовій готовності - розміщені на ракетах і літаках. Тим часом термін договору "New START", який обмежував обсяги стратегічних ядерних сил США та рф, спливає в лютому наступного року. Перемовини щодо його продовження фактично зірвані.
Трамп наполягає: без участі Китаю жодних нових домовленостей. Пекін же тим часом вперше в мирний час розмістив частину своїх боєголовок на ракетах. І далі нарощує ядерний потенціал. Зараз має щонайменше 600 боєголовок. Це на сотню більше, ніж рік тому.
Ден Сміт, директор Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI):
Це не просто питання підрахунку боєголовок, бомб та бомбардувальників. Зараз ідеться про з'ясування того, як можливості в космічному просторі та кіберпросторі співвідносяться один з одним. І це питання також не лише між двома сторонами, як раніше були США та СРСР, потім США та росія. Тепер варто брати до уваги ще й Китай. А тристоронню угоду про контроль над озброєннями буде надзвичайно складно укласти.
У звіті аналізують ситуацію по кожній країні з ядерним озброєнням. Приміром, у Великій Британії за минулий рік не зафіксовано особливих змін. У Франції, як і планували, триває розробка нової крилатої ракети повітряного базування та підводного човна з балістичними ракетами. Паралельно продовжують модернізацію наявних систем. Індія, Пакистан і Північна Корея активно працюють над розширенням своїх ядерних потенціалів, зокрема, акумулюючи розщеплювальний матеріал для подальшого виготовлення боєголовок. Серед негативних тенденцій, аналітики SIPRI відзначають і те, що все більше держав розглядають можливість проєктування чи розміщення ядерної зброї. Зокрема, одразу кілька європейських країн заявили про готовність прийнЯяти американські боєголовки на своїй території. росія тим часом розмістила свою ядерну зброю на території Білорусі. І це збільшує ризики.
Ден Сміт, директор Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI):
Якщо Індія використає ядерну зброю проти Пакистану чи Пакистан проти Індії, то відплата буде абсолютно передбачуваною, і стане руйнівною для обох сторін. Тому я не вважаю, що існує високий ризик навмисного застосування ядерної зброї. Мене хвилює якась проблема, як-от технічна аварія, що може статися; можливо, збій у програмному забезпеченні однієї з цих дуже складних і делікатних систем, який, попри всі запобіжні заходи, буде неправильно витлумачений. Це цілком можливо в контексті атмосфери ворожнечі та взаємних підозр двох сторін одна щодо одної.
Протягом десятиліть кількість ядерної зброї у світі постійно скорочували. Зараз її у 5 разів менше, ніж було у розпал Холодної війни. Але вже кілька років поспіль SIPRI спостерігає накопичення ядерних арсеналів. Темпи демонтажу сповільнюються, постачання нової зброї набирає обертів. Паралельно партнери розривають угоди про контроль над озброєнням та частішає звертаються до ядерної риторики.
