До зони відчуження повернулися рисі та ведмеді [ Редагувати ]

До Чорнобильської зони повертаються тварини, яких там не бачили десятки років. Принаймні про це свідчать цьогорічні результати досліджень зоологів. Хто зараз господарює у лісі зони відчуження - дізнавалася Наталія Савченко.

Ці кадри були зняті минулої зими лише за 5 кілометрів від Чорнобильської АЕС. Три молоді рисі бавляться у снігу. В Україні таких залишилося щонайбільше п’ятсот, із них 20 - у зоні відчуження. Зоолог Марина Шквиря вивчає тамтешніх хижаків. Вона стверджує, що рисей тут не бачили кількадесят років.

"Ми почали постійно її відслідковувати, це не тільки фотопастки, це і сліди, і візуальні якісь зустрічі", - розповідає науковий співробітник відділу фауни хребетних тварин інституту зоології НАН України Марина Шквиря.

Упродовж 30 років без людей чорнобильська зона перетворилася на справжню мекку для дослідників фауни. Із 227 тисяч гектарів - дві третини займає ліс, який і далі розширюється.

Щоби побачити звірів в природних умовах, експедиція пішки долає десятки кілометрів. Йдуть за слідами лап, скинутими рогами, пом’ятими гілками, щоб встановити ось таку камеру. Вона фіксує усі рухомі об’єкти, які випромінюють тепло. Заряду вистачить приблизно на тисячу знімків.

"Коли багато яблук, в покинутих селах ми точно знаємо, що яблука лежать і на це місце точно прийде або лось, або кабан. Ми ставимо фотопастку, вже розраховуючи на зріст", - розповідає Марина Шквиря.

Дослідники кажуть, що екосистема зони повернулася до природнього стану. Зараз у Чорнобильській зоні мешкають понад 300 видів звірів, півсотні з яких - занесені до червоної книги. У об’єктиви науковців потрапили дикі кабани, лосі та благородні Олені. Є тут і хижаки. Крім рисі фільмували єнотовидних собак, лисиць та вовків. Вчені також зафіксували бурих ведмедів. Їх тут не бачили майже 100 років. 

"Головний фактор небезпеки - присутність людини, діяльність людини, в зоні максимально знівельована. Активність людини тут дуже обмежена", - каже провідний інженер ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" Денис Вишневський.

Найбільш рідкісні з тутешніх мешканців - коні Пржевальського - єдиний у світі вид диких коней. Їхня популяція цього року зросла до сотні голів - це 5% від усіх тварин такого виду на планеті. Пара диких кобил Пржевальського вийшли у найближче село до домашнього жеребця. Щоб вони не стали поживою місцевих, Олександр побудував для них імпровізований притулок.

"Тут дуже багато смачного, набагато більше, ніж у зоні відчуження. Там на городах у людей кукурудза, капуста. Виникли перші звісточки того, що коней можуть вбити, бо вони розоряють господарства", - каже житель Дитяток, господар притулку для коней Пржевальського Олександр Сирота.

На дозиметрі - 35 мкр на годину. Це приблизно втричі більше за природний фон. Але тварини не відчувають радіації. Більше їх турбують візитери. В місті Прип’ять з початку року побували щонайменше 15 тисяч осіб.

"За межами зони рекреація, вплив туристів - це дійсно фактор. Вони збирають гриби, ходять, топчуться. То тут вони не сходять з маршруту. Відвідувачі пересуваються по тих місцях постійної присутності людини", - наголошує Денис Вишневський.

Єдиний вид, який так і не повернувся до колишнього дому - це лелеки. Їхні гнізда - символи щастя та добробуту в українських повір’ях - спорожніли тут одразу після аварії. І на них місцеві, схоже, чекають найбільше.