Перетворила біль на добро: вдова героя надихнула навіть ув'язнених [ Редагувати ]
Реконструкція спортивного стадіону для дітей, генератори та дрони для фронту, позашляховик для волонтерів... Історія Яни Ковальчук з Кіровоградщини - це справжній ланцюг добрих справ, на які вона витрачає шалені гроші.
Вдова українського захисника після втрати коханого змогла перетворити біль на силу, що допомагає іншим. Жінка віддала на благодійність усі кошти, які отримала після смерті чоловіка. Цей вчинок надихнув десятки інших людей. І навіть тих, хто нині відбуває покарання!
Як ув'язнені допомогли жінці продовжувати творити добро - далі в нашому сюжеті.
Яна Ковальчук, дружина полеглого захисника:
Раніше стадіон був без огорожі. І так як чоловіка не стало, ми з дітьми вирішили відновити цей стадіон: зробили нову загорожу, лавочки повністю пофарбували, купили волейбольні сітки.
Новенькі сидіння, додатковий інвентар, відреставрована огорожа... Стадіон в Інгульському ліцеї на Кіровоградщині нині має такий вигляд. І все це стало можливим завдяки Яні Ковальчук.
Жінка сама виховує п'ятьох синів і доньку. Їхній батько загинув на фронті. Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловік долучився до лав ЗСУ, воював у складі 40-ї артилерійської бригади. Поліг на Харківщині у віці 42-х років.
Яна Ковальчук, дружина полеглого захисника:
У нього це було рішення не таке, що він там думав, розмірковував. Наш син уже служив. Він одне тільки спитав, чи є направлення до сина. І йому одразу сказали у військкоматі, що є направлення. Він не задумуючись туди й поїхав - і так був з сином до кінця своїх днів.
Втративши чоловіка на війні, багатодітна мама вирішила спрямувати всі отримані від держави кошти на добрі справи.
Спершу оновила стадіон Інгульського ліцею. Тепер він носить ім'я її коханого - захисника України Валерія Ковальчука. Згодом закупила інвентар, форму для футбольної команди. Чим може, підтримує побратимів чоловіка. Торік придбала машину для місцевих волонтерів, які допомагають фронту.
Яна Ковальчук, дружина полеглого захисника:
Перше, що я зробила для військових - це передала допомогу до його 40-ї артилерійської бригади. Тоді було складно з генераторами, і ми придбали великі установки та доставили їх у Первомайськ, там, де були хлопці.
Ніхто до мене не звертається, ніхто не просить. Просто дивлюся: десь комусь треба допомогти, чи на ЗСУ, чи так. Рішила, з дітьми порадилась - так і буде. Все вирішуємо сім’єю.
Цю історію дізналися десятки людей по всій країні. Вона зворушила серця навіть тих, хто нині перебуває за ґратами. Валерій Ковальчук, перш ніж стати на захист Батьківщини, працював у Державній кримінально-виконавчій службі. 200 ув’язнених із колоній у різних регіонах написали картини та взяли участь у конкурсі "Незламна Україна". Найкращі роботи стали лотами на благодійному аукціоні.
Дмитро Андреєв, представник Державної кримінально-виконавчої служби України:
Журі відібрало найкращі роботи й зупинилося на 19. Серед авторів - п’ятеро жінок, є неповнолітні і є колишні ув’язнені, які вже воюють у Збройних силах України. Сьогодні ми подібний благодійний збір провели вперше, але зрозуміли, що не востаннє. Ми постійно будемо проводити подібні заходи.
На аукціоні вдалося реалізувати близько двох десятків картин. Олег спочатку викупив одне полотно, а згодом уподобав іще дві роботи. За кожну - змагався, не шкодуючи коштів. Адже розумів: усі зібрані гроші підуть на добрі справи.
Олег Срібний, учасник благодійного аукціону:
Треба допомагати один одному. Коли, як не зараз, треба допомагати всім, хто потребує, а тим більше тим, хто захищає нашу країну.
У межах благодійного аукціону вдалося зібрати понад сто тисяч гривень - звітують організатори. Отримані кошти планують передати Яні Ковальчук - вдові загиблого бійця. Щоб вона й надалі могла допомагати нашим захисникам, волонтерам та всім, хто потребує підтримки.