Рятують під кулями: як готують бойових медиків [ Редагувати ]
У війську їх називають янголами-охоронцями. Бойові медики. Вони не мають права на помилку і допомогу пораненим зазвичай надають під ворожим вогнем. Мова не лише про накладання турнікета чи зупинку кровотечі. Часто стан пораненого воїна вимагає складних маніпуляцій і кваліфікованих навичок.
Як готують бойових медиків в одному з навчальних центрів оперативного командування "Захід" - розповість Сніжана Сидорук.
За легендою, ворог з артилерії вдарив по будівлі. Там поранений. Врятувати його поспішають бойові медики.
Обстріл не припиняється ні на мить. Тож у медиків є лічені хвилини, щоб надати першу допомогу.
Побратима вкладають на волокуші й під прикриттям евакуйовують із червоної зони, постійно відбиваючи атаки ворога.
Так бойові медики відпрацювали сценарій порятунку побратима у зоні під вогнем ворога. Далі інструктори моделюють різні ситуації, які можуть чекати їх на полі бою.
Ось евакуаційний шлях пролягає через водойму, а далі ще треба підняти пораненого на пагорб.
Вишкіл відбувається в одному з навчальних центрів оперативного командування "Захід". Тут для бойових медиків розробили спеціальний місячний курс.
Позивний "Доктор Смерть", інструктор:
Бойовий медик взводу відрізняється від простого бійця і від бійця санітара тим, що він має вміти й знати на високому рівні постановку декомпресійної голки, крікотиреотомію, внутрішньовенний доступ, внутрішньокістковий доступ, і, крім того, що вони мають уміти це робити, вони мають знати покази й протипокази до цих маніпуляцій.
А цей боєць ледве дихає. Бойовий медик на псевдо "Жорік" заходився допомогти побратиму.
Він виконує мої команди, але розмовляти не може. Далі може бути погіршення, якщо він втратить свідомість, западе корінь язика, він почне задихатись.
"Жорік" обстежує потерпілого, чи немає у нього поранень голови, а далі прилаштовує назофарингеальний повітропровід. Хоч і медичної освіти немає, але робить це вправно. Боєць із Харківщини. На війні майже від початку повномасштабного. Був військовим інженером, піхотинцем, а нині вчиться на бойового медика взводу.
Курс бойового медика проходять воїни як без медичної освіти, так і ті, хто має відповідний фах.
Ірина - медсестра з двадцятирічним досвідом. Торік у вересні Ірина уклала контракт із ЗСУ. Рятувала бійців в одному зі стабілізаційних пунктів.
Ірина, військовослужбовиця:
Там доволі багато поранень - опіки, багато вибухів, осколкові поранення. На стадії евакуації й на стадії бойових медиків обов’язковий внутрішньовенний доступ, тому що потрібно забезпечувати подальше лікування. Ці заняття зараз дуже важливі - вони рятують життя.
Курсанти відпрацьовують різні медичні маніпуляції як на побратимах, так і на манекенах.
Роблять це у спеціальних мобільних навчальних класах з усім необхідним обладнанням. Модульне містечко облаштували благодійники.
Павло Котюк, начальник школи індивідуальної підготовки:
Фонд подарував три навчальних класи, банно-пральний комплекс і ще надав нам велику навчально-матеріальну базу. У цих класах ми проводимо лекційні навчання і ті, які не потребують тактичних обстановок.
Вишкіл бойових медиків взводів триває місяць. За цей час курсанти опановують усі необхідні навички, щоб рятувати побратимів на полі бою.
