Національна спілка журналістів занепокоєна ситуацією зі свободою слова в Україні [ Редагувати ]
"Зустрінемось пізніше". Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський - відмовився брати участь в організованому Нацспілкою журналістів України публічному обговоренні майбутнього законопроекту про "регулювання журналістської діяльності". Чому? З'ясовував Даніїл Снісар.
Контроль над блогерами, штрафи за збитковість видання та в'язниця за "дезінформацію". Про плани щодо регулювання діяльності українських ЗМІ вперше заявили на парламентських слуханнях з питань безпеки журналістів місяць тому. Нововведення анонсував, донедавна директор одного з телеканалів, нардеп із монобільшості і голова комітету з гуманітарної політики, Олександр Ткаченко.
Згодом, указ про доручення Кабміну розробити нове законодавство підписав президент.
Про урядові ініціативи сьогодні говорили в Національній Спілці журналістів. У публічному обговоренні взяли участь медійники, блогери, фахівці та юристи. Запрошували і міністра Культури, але той НСЖУ відмовив - мовляв, зустріч згодом самі організують.
"Найкращою ілюстрацією відкритості Міністерства культури і уряду і діалогу із журналістами, щодо наших прав і змін медіа-законодавства - є ось це порожнє місце і ось ця табличка пана Володимира Бородянського", - наголосив Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України.
Обмеження конкуренції, ручне керування ЗМІ та ліквідація незручних редакцій. У НСЖУ вважають - законодавчі ініціативи повністю суперечать засадам свободи слова.
"Ми вважаємо, що ці ініціативи спрямовані сьогодні на залякування українських журналістів, принаймні, той формат, з яким виходить сьогодні уряд та міністерство - без підготовленого законопроекту, без механізмів - лише слайди та ключовий напрям", - зазначив Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України.
"Дуже часто говорять не про те, який продукт роблять люди, відповідальні за свій продукт - журналісти: які статті вони пишуть, про що вони пишуть, які ефіри вони роблять. А розмова постійно йде - у кого на каналі вони працюють, хто є утримувачем-беніфіціаром того чи іншого ЗМІ. Це просто "перенос стрілки" і перенос особистої відповідальності", - заявила Наташа Влащенко, член Ради з питань захисту свободи слова при президентові України.
Карати журналістів хочуть кримінальною відповідальністю. В міністерстві пропонують створити посаду омбудсмена, який виявлятиме "фейкові" новини і звертатиметься до суду.
"Криміналізація дезінформаці, як це називає пан Бородянський, з нашими судами, з нашою існуючою сьогоднішньою системою, призведе до того, що, скоріш за все, корупціонери будуть робити рецидивістами саме журналістів-розслідувачів", - переконана Тетяна Попова, експертка зі стратегічних комунікацій.
Планують включити до нового закону і норму про безпеку роботи журналістів. Однак, за словами експертів, - чекати на суттєві нововведення у цьому питанні - не варто.
"Это сводится всего лишь к тому, что уже совершенное преступление против журналистов - просто оформляются быстрее. Туда просто быстрее выезжают наряды милиции. Это просто, знаете, на первичном этапе - имеем шанс, например, увидеть машину с мигалками не через два часа, а например, через 20 минут. Решает ли это кардинально ситуацию? Не решает", - зазначив Сергій Лямець, блогер.
Внести новий законопроект на розгляд парламенту уряд має до 31 грудня. І якщо підходи, озвучені монобільшістю, не змінять - уже в новому році Україна стане в один ряд з Білоруссю, Китаєм, Сінгапуром - країнами, в яких за дезінформацію передбачена кримінальна відповідальність.